Царик Григорій Якович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Народився [[21 січня]] [[1909]] року під [[Яготин]]ом. З [[1927]] року працював на заводі «Арсенал» токарем-інструментальником. У |
Народився [[21 січня]] [[1909]] року під [[Яготин]]ом. З [[1927]] року працював на заводі «Арсенал» токарем-інструментальником. У роки Другої світової війни, коли «Арсенал» працював в Росію, Г. Я. Царик щодня виконував норми на 600 відсотків. Комуністична пропаганда називала його "одним з перших стаханівців у Києві", потім — організатор шкіл передових методів праці. |
||
Делегат десяти з'їздів КПРС і КПУ, шість термінів був депутатом і членом Президії Верховної Ради УРСР. |
|||
[[Файл:Могила Григорія Царика.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Григорія Царика]] |
[[Файл:Могила Григорія Царика.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Могила Григорія Царика]] |
||
Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[30 червня]] [[1974]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. |
Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[30 червня]] [[1974]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. |
||
Версія за 11:46, 3 серпня 2011
| Григорій Якович Царик | |||
|---|---|---|---|
| Народився |
21 січня 1909 Яготин, Яготинський район, Україна | ||
| Помер |
30 червня 1974 Київ, Українська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Громадянство | УРСР | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | робітник | ||
| Партія | КПРС | ||
| Нагороди |
| ||
Григорій Якович Царик (21 січня 1909 — 30 червня 1974) — український токар-інструментальник. Працював на київському військовому заводі «Арсенал», заслужений раціоналізатор України (1963).
Біографія
Народився 21 січня 1909 року під Яготином. З 1927 року працював на заводі «Арсенал» токарем-інструментальником. У роки Другої світової війни, коли «Арсенал» працював в Росію, Г. Я. Царик щодня виконував норми на 600 відсотків. Комуністична пропаганда називала його "одним з перших стаханівців у Києві", потім — організатор шкіл передових методів праці.
Делегат десяти з'їздів КПРС і КПУ, шість термінів був депутатом і членом Президії Верховної Ради УРСР.
Жив у Києві. Помер 30 червня 1974 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Його ім'ям названа вулиця в Києві.
Герой Соціалістичної Праці (1964).
Ресурси інтернету
- Некрополі Києва(рос.)