Арсенал (завод)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»
Тип Казенне підприємство
Заснування 1764
Штаб-квартира вул. Московська № 8, Київ Україна
Ключові особи Лихоліт Микола Іванович (директор, головний конструктор)
Галузь електроніка
Продукція оптика, фототехніка
Співробітники понад 2 500
Холдингова компанія Державне космічне агентство України
Сайт arsenalcdb.com.ua

Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» — українське підприємство, один із найбільших виробників України у сфері приладобудування, зокрема — оптичних приладів та оптико-електронних систем.

Історія[ред.ред. код]

Завод був заснований у 1764 році під назвою «арсенальні майстерні», у XVIII–XIX століттях ремонтував та виготовляв різні види озброєння, в тому числі артилерійське. Спочатку на ньому працювали тільки солдати, а після розкріпачення селян — і вільнонаймані.

На початку 20 століття «Арсенал» був найбільшим заводом у Києві. Тут працювало понад 750 чоловік, а під час світової війни 1917 — близько 4000.

У 1903 арсенальці взяли активну участь в загальному київському страйку, висунувши вимогу про 8-годинний робочий день.

У 1905 страйковий рух київських робітників значно посилився. Арсенальці беруть активну участь у Всеросійському страйку і в антиурядовій демонстрації 18 жовтня 1905. В листопаді 1905 арсенальці послали двох своїх представників у Київську раду робітничих депутатів. 18 листопада відбулося повстання саперів, до якого приєдналися понад 100 арсенальців і робітники інших підприємств. 12 грудня в Києві страйкувало 26 підприємств. У цьому страйку взяло участь 750 арсенальців.

Після Лютневої революції 1917 вплив більшовиків серед арсенальців швидко зростає. З утворенням Київської Ради робітничих депутатів арсенальці на своїх зборах обрали до її складу 15 чоловік. На цих же зборах були прийняті вимоги про поліпшення економічного становища арсенальців, про участь робітників в управлінні заводом, створено завком. Керуючись рішенням VI з'їзду РСДРП(б), більшовики-арсенальці готували робітників до збройного повстання. Місто було перенасичене зброєю, у вересні 1917 арсенальці мали 2000 гвинтівок, кулемети і артилерію. Арсенальці були головною ударною силою повстання київського пролетаріату 2931 жовтня 1917 проти військ Тимчасового уряду. Керував повстанням Військово-революційний комітет, очолюваний більшовиком Андрієм Івановим. До повсталих робітників приєднались 3-й авіапарк, понтонний батальйон, телеграфна рота і групи солдатів з окремих військових частин. Після триденних боїв військо Тимчасового уряду було розбите і втекло з Києва.

У листопаді Центральна рада встановила українську владу в Києві, але вороже ставлення більшовиків перекинулося на неї.

Корпус заводу, пошкоджений артилерією у 1918 році

Під час січневого заколоту більшовиків у 1918 році, робітники «Арсеналу» не брали активної участі, на відміну від войовничих більшовиків Подолу. Після розгрому збройного заколоту війська Симона Петлюри, що повернулися до Києва, взяли штурмом «Арсенал», за стінами і баштами якого ховався більшовицький осередок і примкнулі до них робітники. 22 січня 1918 через виснаження сил і вичерпання боєприпасів арсенальці припинили бої. 26 січня радянські війська ввійшли в Київ і звільнили сотні арештованих арсенальців. 750 загиблих було поховано в братській могилі в Маріїнському парку.

З 1946 року підприємство перепрофілювалося на випуск оптичних, оптико-механічних і оптико-електронних приладів.

Завод має значний досвід створення та виробництва виробів військового та цивільного призначення (системи орієнтування, апаратура прицілювання, прилади самонаведення, спостереження, вимірювання, аналізу та фотографування), які призначені для експлуатації як в лабораторних, так і в жорстких природних умовах.

Усі космічні старти колишнього СРСР і Росії забезпечуються з використанням оптико-електронних систем орієнтування виробництва «Арсенала». Значним досягненням «Арсенала» є створений в 70-х роках комплекс імітаторів зовнішньої візуальної обстановки, які відтворюють повну ілюзію маневрування і керування космічним кораблем при наземному тренажі космонавтів. Імітаторами, що виготовлені на заводі, укомплектовані моделювальні стенди та тренажери, центри підготовки космонавтів та космодром «Байконур».

Авіаційні нашоломні системи цілевказування, що розроблені та виготовляються на заводі, використовуються на літаках МиГ і Су в комплексі зі створеними також «арсенальскими» головками самонаведення для ракет «повітря-повітря», отримали високу оцінку спеціалістів багатьох країн і до нинішнього часу за основними параметрами перевищують показники світового рівня.

У галузі цивільного приладобудування колектив арсенальців по праву пишається розробкою та серійним випуском унікальної за своїми характеристиками кутовимірювальної системи ГС-1Л, створеної з використанням оригінальної електронно-комп'ютерної системи та лазерного гірометра власного виробництва. Висока точність гоніометричних вимірювань дозволяє застосовувати цю установку як національний еталон кутів.

Одним з найвідоміших видів цивільної продукції заводу є фототехніка, історія якої почалась з першої масової фотокамери «Киев-2» (1949 рік). Фотоапарати «Арсенала» використовували під час фотозйомки з борту космічних кораблів серії «Восток», «Союз», місячних кораблів серій «Луна» і «Зонд», орбітальної станції «Салют», а також у відкритому космосі. Серед інших камер відомі середньоформатні камери (з плівкою завширшки 60 мм) «Київ-60 TTL» та «Київ-88СМ». До всіх фотоапаратів були створені гами змінних об'єктивів з діапазоном фокусної відстані від 20 до 300 мм. Фотооб'єктиви заводу не поступаються якістю закордонним аналогам і водночас мають вигідну вартість.

У другій половині 1990-х років створені та серійно випускаються оптико-електронні прилади для медицини, наприклад, телевізійний аналізатор крові АК-11, який забезпечує експрес-діагностику по 11 гематологічним параметрам за 2-3 хвилини замість 30-40 хвилин за класичною методологією.

В останні роки «Арсенал» освоїв виробництво дорожніх світлофорів на світлодіодах. Їхня конструкція має найвищу надійність, у кілька разів зменшує енергоспоживання та виключає виникнення сонячного бліку — «фантому».

Серед продукції є також банківська техніка — лічильники банкнот і монет.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності підприємства є виробництво високоточних приладів обліку газу. Арсенальські побутові та промислові лічильники газу роторного типу відрізняються малими габаритами, високою чутливістю, великим динамічним діапазоном вимірювань, підвищеною надійністю і технічним ресурсом.

У листопаді 2004 року за виробництво побутових лічильників газу «GMS-Арсенал» завод «Арсенал» був нагороджений медаллю та дипломом Всеукраїнського конкурсу-виставки «Найкращий вітчизняний товар року» у номінації «промислові товари для населення».

24 листопада 2009 року відбулося об'єднання двох підприємств — ДП завод «Арсенал» та Казенного підприємства «ЦКБ „Арсенал“» (яке проведено за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.09 р. № 525-р).

Метою було поєднання науково-технічних і виробничих можливостей Центрального конструкторського бюро «Арсенал» та ДП заводу «Арсенал» для створення потужного сучасного підприємства приладобудування.

У результаті реорганізації створено нове підприємство — Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (скорочено КП СПБ «Арсенал»). Усі робітники ДП завод «Арсенал» (понад 2500 осіб) переведені на роботу до нового підприємства.

панорама заводу «Арсенал»

Продукція[ред.ред. код]

Космос[ред.ред. код]

Всі космічні старти колишнього СРСР і Росії забезпечувалися за використанням арсенальських оптико-електронних систем орієнтування. Гордістю «Арсеналу» є створений в 70-х роках комплекс імітаторів зовнішньої візуальної обстановки, які створюють повну ілюзію маневрування і керування космічним кораблем при наземному тренажі космонавтів. Імітаторами, виготовленими на заводі, укомплектовані моделюючі стенди та тренажери, в тому числі для станції « Мир» і космічного корабля «Буран ».

Авіація[ред.ред. код]

Авіаційні нашоломні системи ціленаведення (типу СУРА), що розроблені та виготовляються на заводі, використовуються на літаках МіГ-29 і Су-27 в комплексі зі створеними також на заводі «Арсенал» головками самонаведення для ракет «повітря-повітря» , отримали високу оцінку спеціалістів багатьох країн і до нинішнього часу за основними параметрами перевищують показники світового рівня. У галузі цивільного приладобудування колектив арсенальців по праву пишається розробкою та серійним випуском унікальної за своїми характеристиками кутовимірювальної системи ГС-1Л, створеної з використанням оптико-електронної системи і лазерного гірометра власного виробництва. Висока точність гоніометричних вимірювань (гранична помилка не більше 0,5 кутової секунди) дозволяє використовувати цю установку як національний еталон кутів.

Фотоапарати «Київ»[ред.ред. код]

Одним з найвідоміших видів цивільної продукції заводу є фототехніка, історія якої почалась з першої масової фотокамери «Київ-2» (1949 р.). Фотоапарати, створені арсенальцями, використовувались при фотозйомці з борту космічних кораблів серії «Восток», «Союз», місячних кораблів серій «Луна» та «Зонд», орбітальної станції «Салют», а також у відкритому космосі. Унікальні зйомки з космосу, зроблені арсенальських фотокамерами, обійшли всю світову пресу. Сьогодні добре відомі і користуються популярністю 35-мм камера «Київ-19М» і средньоформатні камери (з плівкою шириною 60мм) «Київ-60ТТЛ», «Київ- 88ТТЛ». Фотокамера «Київ-88см», яка випускається з 2001 року, вже отримала визнання фотолюбителів та професіоналів.

До всіх фотоапаратів були створені гами змінних об'єктивів з діапазоном фокусної відстані від 20 до 300 мм. Фотооб'єктиви заводу не поступаються якістю закордонним аналогам.

Світлофори[ред.ред. код]

Арсенал» освоїв виробництво дорожніх світлофорів на світловипромінюючих діодах — надійних, енергоощадних пристроїв, що виключають виникнення сонячного відблиску - «фантома».

Медицина[ред.ред. код]

Зокрема, у другій половині 90-х років створені і серійно випускаються оптико-електронні прилади для медицини, наприклад, телевізійний аналізатор крові АК-11 забезпечує експрес-діагностику по 11 гематологічним параметрам за 2-3 хвилини замість 30-40 хвилин за класичною методологією . При цьому помилка аналізу може бути до 1,5-3%.

Банківська техніка[ред.ред. код]

Банківська техніка заводу: лічильники банкнот і монет.

Газові лічильники[ред.ред. код]

Побутові та промислові лічильники газу роторного типу відрізняються малими габаритами, високою чутливістю, великим діапазоном вимірювань, підвищеною надійністю і технічним ресурсом.

У листопаді 2004 року за виробництво побутових лічильників газу «GMS-Арсенал», Завод «Арсенал» був нагороджений медаллю та дипломом Всеукраїнського конкурсу-виставки «Найкращий вітчизняний товар року» в номінації «промислові товари для населення». Випуск припинений [джерело не вказане 2489 днів].

«Арсенал» та арсенальці в культурі[ред.ред. код]

Подвиги арсенальців прославлені в радянській літературі (Д. Бедзик, п'єса «Арсенальці», В. Суходольський, п'єса «Арсенал») та в кіномистецтві (фільми «Арсенал» О. Довженка та «Киянка» — за сценарієм І. Луковського, постановка Т. Левчука).

Меморіальна дошка на вулиці Гусовського, автор: Крилов Борис.

В 1985 році в Києві на честь директора заводу у 1966-1983 роки Сергія Гусовського названо вулицю. У 2002 році на на ній, на будинку № 1, встановлено анотаційну дошку, автор: Крилов Борис.

«Арсеналу» присвячено другу серію українського екстремального документального кінопроекту «Вторгнення» під назвою «Помираючий завод» (2015). У фільмі показано теперішній стан внутрішньої території підприємства, його технічних систем та майстерень.

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. — 1-е видання. — Т. 1. — Київ, 1959.
  • Супруненко М. Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні. К., 1957;
  • Сендерський А. Й. Жовтневе і січневе збройні повстання в Києві. К., 1957;
  • Дорошенко А. Червона гвардія Київського Арсеналу. X., 1933;
  • Киевский Арсенал в пролетарской революции. [Х.], 1928.

Див. також[ред.ред. код]