Симфонія № 5 (Бетховен): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
MystBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: ar:السيمفونية الخامسة (بيتهوفن) |
м r2.7.1) (робот додав: bs:Simfonija br. 5 (Beethoven) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[ar:السيمفونية الخامسة (بيتهوفن)]] |
[[ar:السيمفونية الخامسة (بيتهوفن)]] |
||
[[az:Simfoniya No. 5 (Bethoven)]] |
[[az:Simfoniya No. 5 (Bethoven)]] |
||
[[bs:Simfonija br. 5 (Beethoven)]] |
|||
[[ca:Simfonia núm. 5 (Beethoven)]] |
[[ca:Simfonia núm. 5 (Beethoven)]] |
||
[[ceb:Symphony No. 5 (Beethoven)]] |
[[ceb:Symphony No. 5 (Beethoven)]] |
Версія за 14:13, 23 жовтня 2011
Симфо́нія № 5 ор.60 Шаблон:Бетховена, до мінор, завершена у 1808 році. Складається з 4-х частин:
- Allegro con brio( написана в сонатній формі. Темп Allegro con brio означає “швидко, з вогнем”. Починається з “теми долі”( 4 такти). Це основний мотив, з якого виросли всі інші теми частини)
- Andante con moto( Повільна. Глибокі роздуми про щось серйозне, значне. Написана у формі варіацій на 2 теми)
- Scherzo: Allegro( В перекладі з італійської - “жарт”. Музика цієї частини за настроєм повертає нас до першої частини. Третя і четверта частини симфонії звучать одна за одною без перерви. Це єдиний приклад у симфонічній музиці довгого і безупинного crescendo від PP до FF початку фіналу)
- Allegro( Фінал. Звучить святково, переможно. Тема дуже близька до “Гімну Свободи”. Фінал написаний у формі сонатного алегро)
Всі 4 частини об’єднані грізною темою(4 такти), що звучить на початку твору як епіграф. Про неї Бетховен сказав :” Так доля стукає у двері”. Вона звучить FF (фортіссімо, дуже голосно) одночасно у різних інструментах. Симфонія не має програми, її зміст не виражений словами, та яскрава, виразна музика, конкретне значення основного мотиву дають дають право розглядати симфонію як картину боротьби людини з перешкодами життя в ім’я радості і щастя. 4 частини симфонії можна уявити як окремі моменти цієї боротьби. Фінал зображує перемогу людини над силами зла і насильства
Написана для подвійного складу симфонічного оркестру із включенням контрафаготу і трьох тромбонів. Тривалість — близько 35 хв. Присвячена другу і меценату Бетховена, сину останнього гетьмана України, графу Андрію Розумовському.