Емілія Лепіда: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Емілія Лепіда''' (9 — 36) — давньоримська матрона часів ранньої [[Римська імперія|Римської імперії]].
'''Емілія Лепіда''' (9 — 36) — давньоримська [[матрона]] часів ранньої [[Римська імперія|Римської імперії]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Походила з патриціанського роду [[Емілії|Еміліїв]]. Донька [[Марк Емілій Лепід (консул 6 року)|Марка Емілія Лепіда]], консула 6 року н.е. Дружина [[Друз Юлій Цезар|Друза Юлія Цезаря]], сина [[Германік]]а. Переслідувала свого чоловіка різними звинуваченнями, у підсумку в 31 році той був поміщений до в'язниці за наказом імператора Тіберія, а у 33 році помер там від голоду.
Походила з патриціанського роду [[Емілії|Еміліїв]]. Донька [[Марк Емілій Лепід (консул 6 року)|Марка Емілія Лепіда]], консула 6 року н. е. Дружина [[Друз Юлій Цезар|Друза Юлія Цезаря]], сина [[Германік]]а. Переслідувала свого чоловіка різними звинуваченнями, у підсумку в 31 році той був поміщений до в'язниці за наказом імператора Тіберія, а у 33 році помер там від голоду.


У 36 році Лепида була звинувачена донощиками в перелюбстві з рабом. Зважаючи на неспростовність звинувачення, наклала на себе руки.
У 36 році Лепида була звинувачена донощиками в перелюбстві з рабом. Зважаючи на неспростовність звинувачення, наклала на себе руки.

Версія за 17:11, 15 березня 2012

Емілія Лепіда (9 — 36) — давньоримська матрона часів ранньої Римської імперії.

Життєпис

Походила з патриціанського роду Еміліїв. Донька Марка Емілія Лепіда, консула 6 року н. е. Дружина Друза Юлія Цезаря, сина Германіка. Переслідувала свого чоловіка різними звинуваченнями, у підсумку в 31 році той був поміщений до в'язниці за наказом імператора Тіберія, а у 33 році помер там від голоду.

У 36 році Лепида була звинувачена донощиками в перелюбстві з рабом. Зважаючи на неспростовність звинувачення, наклала на себе руки.

Джерела

  • Tac. Ann. III 35; VI 40