Альпійські луки: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 28: Рядок 28:
[[no:Seter]]
[[no:Seter]]
[[pl:Hala (botanika)]]
[[pl:Hala (botanika)]]
[[ru:Альпийские луга]]

Версія за 09:21, 23 березня 2012

Файл:Carpathian alpine meadow.jpg
Альпійські луговини в українських Карпатах. Видно лінію лісу, над якою починається пояс альпійських лук.

Альпійські луки — гірські луговини, вкриті трав'янистою рослинністю, що в гірських масивах знаходяться над лінією лісу. Висота, на якій починаються альпійські луки, залежить в найбільшій мірі від клімату регіону та географічної широти місцевості (чим далі від полюсів, тим вище починаються альпійські луки). Звичайно від лінії гірських лісів альпійські луки відокремлені поясом субальпійських лук.

Для альпійських лук характерна специфічна, звичайно низькоросла, рослинність, а також рослинність, що утворює «трав'яні подушки». Це зближує даний тип екосистем з тундровими, завдяки чому альпійські луки також називають «гірською тундрою».

Ґрунтовий шар на альпійських луках звичайно порівняно тонкий та малородючий, з чисельними включеннями каміння та щебеню; в помірному поясі в ґрунті альпійських лук звичайно формується глеєвий прошарок.

Позаяк альпійські луки трапляються практично у всіх регіонах Землі, то не можна виділити види тварин, які були б характерними для них усіх. Але часто, особливо в тропічних та субтропічних регіонах, альпійські луки представляють собою острови реліктових екосистем, відрізані один від одного більш жарким низинним кліматом. На таких ділянках можуть зберігатись види, відсутні або зниклі в довколишній місцевості — часто це релікти минулої льодовикової епохи. Таким видом, наприклад, є ефіопський вовк, що зараз зберігся в кількох високогірних островкових популяціях, де існує підходящий для нього, відносно прохолодний клімат.

В Україні альпійські луки існують в Карпатах, де називаються «полонинами», а також в Криму, де їх називають «яйли».

Посилання