Потенціометричний датчик
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/6 лютого 2014. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2013) |
Потенциометри́чний датчик (потенциометричний перетворювач) — це датчик, вхідним сигналом якого є переміщення контакта, а вихідним — напруга, яку можна зняти з цього контакту.
В загальному випадку потенціометричний датчик представляє з себе котушку індуктивності (що зазвичай виконана у вигляді нерухомого елемента конструкції), на яку подається напруга живлення та щітки, з яких знімається вихідний сигнал.
Існують два основних типа потенціометричних перетворювачів:
- Перетворювачі лінійних переміщень.
- Перетворювачі кутових переміщень.
Основні переваги потенціометричних датчиків: висока точність та стабільність функції перетворення, мале значення перехідного опору, низький рівень власних шумів, незначний коефіцієнт опору
Основні недоліки потенціометричних перетворювачів: невельке значення роздільної здатності, обмежені можливості при використанні змінного струму, наявність ковзного контакту, що призводить до обмеженої кількості робочих циклів датчика.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2013) |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |