Будинок на вулиці Проскурівській, 83 (Хмельницький)
Міське училище у Проскурові(Хмельницький) | |
---|---|
Будинок по Проскурівській,83 | |
49°25′12″ пн. ш. 26°59′46″ сх. д. / 49.42007800002777174° пн. ш. 26.99637700002777763° сх. д.Координати: 49°25′12″ пн. ш. 26°59′46″ сх. д. / 49.42007800002777174° пн. ш. 26.99637700002777763° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Хмельницький |
Тип | пам'ятка архітектури[d] |
Тип будівлі | Двоповерховий будинок |
Стиль | «Цегляний стиль» |
Дата заснування | 1906 рік |
Статус | Охороняється державою |
Медіафайли у Вікісховищі |
Міське училище у місті Проскурові розташовувалось у двоповерховому будинку, котрий був спеціально для цього побудований у 1906 році для потреб двокласного міського народного училища. Сучасна адреса: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 83. Будівля, на протязі більш ніж сторічної історії свого існування, використовувалась в основному для освітніх цілей. Входить до переліку об’єктів архітектури та містобудування міста Хмельницького, згідно рішення Хмельницької міської Ради народних депутатів від 20 квітня 1995 р., №8.[1]
Передісторія будівництва споруди
На початку 19 сторіччя, народна освіта відрізнялась деякими особливостями. Згідно законів того часу, існувало декілька типів навчальних закладів, серед яких виділяли університети, школи, гімназії та училища. У проскурівських краях функціонувало два училища: перше мало назву єврейського училища першого розряду в Проскурові, а друге знаходилось у Чорному острові і називалось повітовим. У другій половині 19 ст., у 1869 році, народна освіта була суттєво реформована, в результаті чого багато училищ, котрі в той час називались дворянськими, були перетворені у інші навчальні заклади – у міські народні училища. Повітове училище у Чорному острові припинило своє існування, в той час, як в Проскурові з’явилось міське народне училище. Воно багато років функціонувало в приміщеннях, що знаходились на перетині сучасних хмельницьких вулиць Театральної та Соборної. У 1880 році Проскурову надали статус міста, і це багато чого змінило в суспільному житті. Міська влада отримала змогу більше розпоряджатись міськими коштами та господарством[2].
Поява училища на вулиці Проскурівській, 83 та роль у цьому штатного доглядача
Площі усіх територій, котрі були відведені для розташування міського училища, об’єктивно було не достатньо. У 1900 році було прийнято рішення щодо будівництва нового приміщення для потреб училища. Ця ідея була втілена у 1906 році. Сталось це і завдяки штатному доглядачу училища Олександру Семеновичу Тищенко. Він був відомим жителем Проскурова і користувався авторитетом та популярністю серед місцевого населення. І саме завдяки його зусиллям, тогочасною міською владою було прийнято рішення про будівництво. На цій посаді, Олександр Тищенко пробув більш, ніж 30 років. Проскурівський нотаріус К. Колоколов навіть зазначав у своїх спогадах, які відносять до 1888 року, що проскурівське суспільство того часу дуже симпатизувало О.Тищенко[3].
Архітектура
Будинок по Проскурівській, 83 є своєрідним відображенням архітектури «цегляного стилю» у місті. Цей напрям має другу назву «стиль київських підрядчиків». Він був популярний на початку 20 століття у Хмельницькому. Для нього були характерними технічні та художні якості головного елементу будівництва – цегли. Ця будівля є типовою для архітектури кінця 19 ст. – початку 20 ст. Посередині споруди знаходиться житлова частина, а з лівої та правої сторони містяться вежі-башти, котрі виглядають схожими на мансарди. [4]
Особливості навчального процесу
Для навчання у цьому закладі приймали дітей, вік яких становив від 5 до 12 років. Щоб пройти повний освітній курс, необхідно було відвідувати заклад цілих 5 років. В училищі було роздільне навчання для хлопчиків та дівчаток. Були створені жіночі та чоловічі відділення. Серед предметів, що викладались у стінах міського училища, можна виокремити: географію та історію, Закон Божий та арифметику, природознавство та креслення. Викладалась російська мова з краснописом та церковний спів. Окрім того, дівчата навчались рукоділлю, а хлопчики – ремеслам.
Історія будинку з 1909 року до початку 90-х
Проскурівське міське училище грало дуже важливу роль в історії міста. Саме у цьому закладі виникли у 1909 році «Постійні педагогічні курси», котрі мали змогу відвідувати вчителі. У 1912 році роль навчального закладу трохи змінилась – тепер він виконував роль вищого початкового училища. Перед тим, як вступити до нього, діти мали спочатку закінчити початкову школу. Певні обмеження були і у віці – приймались учні 10-13 років. Вище початкове училище проіснувало не довго і припинило своє існування взагалі під час радянських часів. У подальші роки в будівлі розміщується середня українська школа. Спочатку її називаються школою №7, потім, після закінчення війни - №3. Найбільш складним був період, коли приміщення використовувалось німецько-фашистськими окупантами у якості «Вербувального пункту» в період Великої Вітчизняної війни. У 1970 році у цій будівлі з’являється обласна станція юних техніків, котра відігравала важливу роль у житті та розвитку молодого покоління. Станції юних техніків функіонували і у інших містах.
Будівля в 21 столітті
З 1992 року у приміщенні будівлі розпочинає свою діяльність центр науково-технічної творчості молоді згідно наказу управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації від 19 серпня 1992 року №44. Його діяльність поступово розвивається. Наприклад, у 2007 році кількість учнів, що цікавляться науковими та технічними, спрямуваннями, активно збільшується. Учасники центру науково-технічної творчості молоді приймають активну участь у конкурсах і різних масових заходах. [5].
Цікаві особливості
- Своєрідним символом станції юних техніків, а потім і центра науково-технічної творчості, є велика модель літака, що розміщена перед входом у будівлю по вулиці Проскурівській, 83.
- Будинок був побудований у стилі модерн. Цей стиль користувався великою популярністю на початку 20 століття. Будівля має подібні риси до інших об’єктів, зведених у цьому ж архітектурному напрямі і розташованих на вулиці Проскурівській[6]
Примітки
- ↑ Перелік об’єктів архітектури та містобудування міста Хмельницького
- ↑ Кабачинська С.І. Хмельницькому - 500. - Хмельницький, 1993 рік -100 с.
- ↑ Проскурівська вулиця
- ↑ Матеріали III науково-краєзначої конференції "Місто Хмельницький в контексті історії України"/Ред.кол. Баженов Л.В. (голова), Блажевич Ю.І. (співголова), Єсюнін С.М. (співголова, відповід.редактор) та інші - Хмельницький, 2011 - 646 с.
- ↑ Історія закладу
- ↑ Матеріали III науково-краєзначої конференції "Місто Хмельницький в контексті історії України"/Ред.кол. Баженов Л.В. (голова), Блажевич Ю.І. (співголова), Єсюнін С.М. (співголова, відповід.редактор) та інші - Хмельницький, 2011 - 646 с.
Джерела та література
- Єсюнін С.М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. - Художнє оформлення Т.В.Савчук. - Тернопіль: Видавець В.П. Андріїшин, 2005. - 122 с.
- Єсюнін С.М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. - Хмельницький, 2008. - 160 с.
- Кабачинська С.І. Хмельницькому - 500. - Хмельницький, 1993 рік -100 с.
- Матеріали III науково-краєзначої конференції "Місто Хмельницький в контексті історії України"/Ред.кол. Баженов Л.В. (голова), Блажевич Ю.І. (співголова), Єсюнін С.М. (співголова, відповід.редактор) та інші - Хмельницький, 2011 -646 с.
Посилання
- Збори громадян з приводу місцевої ініціативи щодо затвердження Хмельницькою міською радою Переліку пам’яток місцевого значення
- Хмельницький портал
- Хмельницька міська рада. Учбові заклади Проскурова в XIX – на початку ХХ століття
- Хмельницький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді