Башта вітрів (Севастополь)
Координати: 44°36′40″ пн. ш. 33°31′27″ сх. д. / 44.610984° пн. ш. 33.524035° сх. д.
| Башта вітрів | |
|---|---|
 | |
| 44°36′39″ пн. ш. 33°31′26″ сх. д. / 44.61098400002777709° пн. ш. 33.52403500002777292° сх. д.Координати: 44°36′39″ пн. ш. 33°31′26″ сх. д. / 44.61098400002777709° пн. ш. 33.52403500002777292° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Севастополь |
| Тип | пам'ятник і вежа |
| Дата заснування | 1849 |
  Башта вітрів Башта вітрів (Росія)  Башта вітрів Башта вітрів (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Башта вітрів — пам'ятка архітектури в Ленінському районі Севастополя, одна з небагатьох будівель в місті його раннього періоду. Знаходиться на вулиці Фрунзе, 5.
Вежа була побудована у 1849 році[1] для вентиляції книгосховищ Морської бібліотеки. Як і будівля бібліотеки, що згоріла у 1855 році, вона будувалася інженером-кондуктором Дікоревим, а автором проекту, ймовірно, був інженер-полковник Джон Уптон[1].
Вежа нагадує давньогрецьку Башту вітрів в Афінах, споруджену з мармуру в I столітті до н. е. На кожній з восьми сторін башти знаходиться алегоричне зображення вітру, відповідного напряму, у вигляді крилатої міфологічної фігури з атрибутами.
Архітектура
.jpg)
| Вітер | Напрям | Скульптура |
|---|---|---|
| Борей | північ | чоловік в товстій мантії, що дме у вигнуту раковину |
| Кайкій | північний схід | чоловік, що несе і спустошє кошик винограду |
| Афелій | схід | юнак, притримує плащ, повний фруктів і зерна |
| Евр | південний схід | бородань, що ховається у мантію від стихії |
| Нот | південь | чоловік, який спустошує посудину, створюючи зливу |
| Ліпс | південний захід | легінь, що штовхає корму корабля, обіцяючи добрий вітер для мореплавання |
| Зефір | захід | юнак, розкидає квіти |
| Скірон | північний захід | бородань з бронзовим горщиком, повним золи і вугілля |
Всередині цієї споруди знаходився водяний годинник, зовні — сонячний годинник і флюгер. Вежа у стилі класицизму складена з добре обробленого інкерманського каменю. Явлає собою восьмигранну призматичну споруду з інкерманського каменю з шатровим дахом, раніше увінчаною шпилем. Грані строго орієнтовані по сторонах світу. Нижній ярус рустований, у верхньому в кожній грані — арочний отвір. У кожній грані другого ярусу — вузькі напівциркульні віконні прорізи, у верхній частині розташований фриз з горельефними зображеннями символів вітрів, взятих з грецької міфології. На карнизі — маскарони (левові голови). Афінська вежа — масивніша, а грані — втричі ширші,[1]. Таким чином, севастопольська Башта вітрів — самостійне спорудження, а основна схожість з афінською — алегоричні зображення вітрів і восьмикутність.
Під час першої оборони тут знаходився головний спостережний пункт міста, куди надходили донесення зі всієї лінії оборони.
У 1979 році Башта вітрів стала пам'яткою архітектури республіканського значення[1].
Примітки
Посилання
- Башня ветров
- Матросский бульвар. Городской холм
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев: Будивельник, 1983—1986. Том 2, с. 262.