Будинок електростанції (Севастополь)
| Будинок електростанції в Севастополі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Будинок електростанції в Севастополі, у 2012 році | ||||
|
44°30′16″ пн. ш. 33°35′56″ сх. д. / 44.50458500002777384° пн. ш. 33.59905000002777342° сх. д.Координати: 44°30′16″ пн. ш. 33°35′56″ сх. д. / 44.50458500002777384° пн. ш. 33.59905000002777342° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятка і будівля | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування |
 Севастополь, вул. А. Калича, 3 | |||
| Тип будівлі | електростанція | |||
| Архітектор | Гущин Гліб Петрович | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Засновано | 1911 | |||
| Будівництво | 1910 — 1911 | |||
  Будинок електростанції (Севастополь) (Росія) | ||||
 | ||||
 Будинок електростанції у Вікісховищі | ||||
Будинок електростанції в Севастополі — пам'ятка промислової архітектури місцевого значення початку XX століття. Будувалася з 1910 по 1911 рік. Зараз це Лівадійський органний зал [1]. Розташована пам'ятка за адресою А. Калича, 3.
Історія
Одночасно з будівництво Лівадійського палац у (1910–1911 рр.) велась робота з будівництвом електростанції, яка у підсумку надавала постачання електроенергію на територію всієї тодішньої Лівадії. Проектування розроблював придворний архітектор Гліб Гущин. Після окупації території Криму Радянським Союзом, доля електростанції відбувалась по-різному. У 1927 р. обладнання електростанції було демонтовано, приміщення перетворилось на загальну їдальню та будинок культури відпочинку. Під час Ялтинської конференції у 1945 році, часткові функції електростанції були відновлені. Між 1945–1947 рр. тут розташовувався табір для військовополонених. Будівля була передана під майстерні, склади, їдальні тощо. До кінця 1980-тих будівля знаходилась у занедбаному стані. Через гарну акустичну систему та після проведення реконструкції та ремонтних робіт у 1998 році будівля електростанції використовується як Лівадійський органний зал [2].
Органний зал
Зараз будівля використовується як Лівадійський органний зал. Під час реконструкції у 1998 р.[1] було зроблену велику за обсягом роботу з відновлення зруйнованих частин будівлі, а також були додані нові декоративні елементи, які змінили зовнішній вигляд самої будівлі. Спеціально для розміщення органу було прибудовано додаткове приміщення. Заново створений інтер'єр включив в себе ліплення, який складається з десятка тисяч елементів та сотні квадратних метрів кольорових вітражів. В результаті проведених робіт будівля перетворилася на архітектурний ансамбль.[1].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Царственная Ливадия. Визит Крым. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- ↑ Достояние республики. Слава Севастополя. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
Посилання
- Царственная Ливадия. Визит Крым. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Ливадийский органный зал. Адонис экскурсии по Крыму. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Малый Ливадийский дворец — для последнего императора. Крымский блог. 3 вересня 2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Достояние республики. Слава Севастополя. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
