Караїмський цвинтар (Севастополь)
| Караїмський національний цвинтар | |
|---|---|
|
| |
| Інформація про цвинтар | |
| 44°36′10″ пн. ш. 33°30′22″ сх. д.H G O | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
 Севастополь |
| Відкрито | 1856 |
| Тип | закрите |
| Охоронний статус | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
| Конфесія | караїмізм |
| Площа | 1,3 гектар |
| Кількість поховань | 715 |
|
Адреса: вул. Пожарова | |
 | |
  Караїмський національний цвинтар Караїмський національний цвинтар (Україна) | |
Караїмський національний цвинтар — пам'ятка історії, на якій поховані представники караїмської ідентичності. Цвинтар знаходиться на території міста Севастополя, на вулиці Пожарового. Заснований у 1856 році, закритий у 1965 році разом з єврейським національним цвинтарем[1].
Розташування
Караїмський національний цвинтар знаходиться поруч з єврейським національним цвинтарем. Через це у різноманітних джерелах можна знайти помилкові зазначення на його розташування. Караїмське кладовище знаходиться нижче, ближче до вулиці Пожарова[2]
Історія
Караїмський цвинтар виник через наполегливість караїмської громади Севастополя в середині ХІХ століття, після Кримської війни у 1856 році. Під час досліджень цвинтаря було виявлено, що перше з прочитаних датувань поховання відноситься до 1863 року. На початку ХХ століття на гроші караїмського мецената Йосипа Бурназа було споруджено будинок для охорони цвинтаря та проведення обрядів караїмами. Ці приміщення були знесенні у 1999 р. при будівництві АЕС. Вперше кладовище було нанесене на генеральний план Севастополя у 1887 році. Землетрус 12 вересня 1927 року а потім і сильна злива у вересні 1928 р. нанесла значні пошкодження [3] [4]. Кладовище було закрите у 1965 р. [5]. 11 листопада 2010 року вандали сплюндрували караїмське кладовище Севастополя[6]. Станом на 2015 р. караїмський національний цвинтар знаходиться у занедбаному стані..
Поховання
На караїмському цвинтарі виявлено 715 надгробків, які у свою чергу були поділенні на 15 типів. Надписи саркофагів написані давньоєврейською та подвійною — російською та давньоєврейською мовами. На кладовищі були знайдені і кенотафи. Поховання не проводяться [7].
Див. також
Примітки
- ↑ Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Национальное караимское кладбище в Севастополе на грани разрушения (ФОТОРЕПОРТАЖ). Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015..
- ↑ Деякі з надгробків так і не було відновлено
- ↑ Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Национальное караимское кладбище в Севастополе на грани разрушения (ФОТОРЕПОРТАЖ). Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Вандалы осквернили Караимское кладбище Севастополя. FotPost. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
Посилання
- Старое караимское кладбище в Севастополе. Севастополь LIFE. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
- Вандалы осквернили Караимское кладбище Севастополя. FotPost. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Петрова, Анна (3 серпня 2014). Святое место пусто. Мостъ. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Национальное караимское кладбище в Севастополе на грани разрушения (ФОТОРЕПОРТАЖ). Новорос.info. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
- Караимское кладбище в Севастополе. Караимика. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 1 серпня 2015.
- Старе караїмський цвинтар в Севастополі. Обозреватель. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015.
| |||||||||||||
