Кладовище Комунарів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кладовище Комунарів
центральний вхід
центральний вхід
центральний вхід
Інформація про цвинтар
44°36′01″ пн. ш. 33°30′50″ сх. д.H G O
Країна Україна Україна
Розташування Севастополь
Відкрито 1920
Площа 0,5 гектар
Кількість поховань 210
Адреса:
Вулиця 5-а Бастіонна (Севастополь)
Мапа

Кладовище Комунарів. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Кладовище Комунарів
Кладовище Комунарів
Кладовище Комунарів (Автономна Республіка Крим)

Кладовище Комунарів — меморіальний, «парадний» цвинтар у Севастополі. Знаходиться біля площі Повсталих, позаду будівлі колишньої в'язниці, вздовж вулиці 5-ї Бастіонної у напрямку до вулиці Льва Толстого. Займає площу 0,5 га.

Історія[ред. | ред. код]

До Жовтневого перевороту 1917 року на місці цвинтаря знаходився розстрільний цвинтар Севастопольського тюремного замку.

Кладовище засновано в грудні 1920 року на території, що прилягала до 5-го бастіону, де під час оборони Севастополя 1854—1855 років знаходився люнет Бєлкіна. Спочатку мало назву «Кладовище комунарів і жертв білого терору» і своєю назвою було зобов'язане сорока дев'яти комунарам — учасникам підпілля, розстріляним білогвардійцями в 19191920 роках.

Рішенням Севастопольської міської ради від 13 листопада 1923 року в честь 3-ї річниці визволення Криму від частин Російської імператорської армії генерала П. М. Врангеля цвинтар отримав назву «Кладовище революціонерів імені 3-ї річниці визволення Криму», а в подальшому — «Кладовище Комунарів».

В 1946 році був споруджений пам'ятник героям оборони Севастополя. У 1963 році на кладовищі відбулося відкриття пам'ятника — учасникам севастопольського підпілля 1942—1944 років. Автори проекту — скульптор С. О. Чиж і архітектор А. Л. Шеффер. Пам'ятник встановлено на братській могилі.

Поховання[ред. | ред. код]

меморіал підводникам «Курська»

На кладовище було перезахоронено П. П. Шмідта і його товаришів із склепу Покровського собору.

В теперішній час кладовище нараховує 210 могил, багато з яких (до 1945 року) є кенотафами — під час війни кладовище, як і все місто, піддалося масованим авіанальотам і було сильно зруйноване. Всі могили належать людям що залишили помітний слід в історії Севастополя і Чорноморського флоту.

Тут поховані: кулеметниця Чапаєвської дивізії Герой Радянського Союзу Ніна Онілова (бійці називали дівчину Анкою), віце-адмірал Олександр Нємітц, адмірал Пилип Октябрський, професор Володимир Водяницький, письменник Генадій Черкашин, снайпер Марія Байда, встановлено меморіал севастопольцям — членам екіпажу підводного човна «Курськ».

Досі на кладовищі проводяться поховання відомих громадян Севастополя.

Література[ред. | ред. код]

  • А. М. Чикин Севастополь. Историко-литературный справочник. — Севастополь: Вебер, 2008. — ISBN 978-966-335-102-5. — С. 232. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]