Перейти до вмісту

Кенотаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кенотаф (Вайтхол)

Кенота́ф (дав.-гр. κενοτάφιον, від κενός — порожній і τάφος — гробниця) — символічна могила, у якій нема небіжчика.

Споруджується як спомин про людину, що загинула (пропала безвісти, потонула і т. д.) у важкодоступному місці, а тіло втрачене або його пошук може призвести до нових жертв і не може бути поховане на батьківщині. Також кенотаф встановлюється, якщо тіло піддане кремації, а порох розвіяний.

В Україні відомі кенотафи скіфського часу, періоду пізньоримського часу в черняхівській культурі та періоду Київської Русі. Звичай споруджувати кенотафи зберігся донині на заході України — символічні стрілецькі чи упівські могили. Невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кенотаф М. Г. Хвылевого - Харьков. wikimapia.org (рос.). Процитовано 7 вересня 2025.
  2. Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 січня 2021 року № 10 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Кенотаф. slovnyk.ua. Процитовано 24 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • Кенотаф. slovnyk.me. Архітектура і монументальне мистецтво. Процитовано 24 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)