Кенотаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кенота́ф (дав.-гр. κενοτάφιον, від κενός — порожній і τάφος — гробниця) — символічна могила, в якій нема небіжчика. Споруджується як спомин про людину, що загинула на чужині.

В Україні відомі кенотафи скіфського часу та періоду Київської Русі. Звичай споруджувати кенотафи зберігся донині на західній Україні — символічні стрілецькі чи упівські могили, невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]