Хлодомир
| Хлодомир | |
|---|---|
 | |
| Правління | 511—524 |
| Попередник | Хлодвіг I |
| Біографічні дані | |
| Народження |
495[1] невідомо |
| Смерть |
21 червня 524[1] Везеронс |
| Дружина | Гунтека |
| Діти | Теодебальд, Гунтар, Хлодоальд |
| Династія | Меровінги |
| Батько | Хлодвіг I |
| Мати | Клотільда |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Хлодомир (Хлодомер, франц. - Clodomir, Clodomer; бл. 495 - 524 рр.) - король франків у 511-524 рр. Другий син Хлодвіга І та Клотільди.
Народження
Перша дитина Хлодвіга і Клотільди - Інгомер - помер незабаром після хрещення. Тож коли новонароджений Хлодомир також сильно захворів, Хлодвіг заявив, що той теж скоро помре, бо є охрещеним. Як зазначає Григорій Турський, лише ревні молитви Клотільди врятували дитину[2].
Володіння Хлодомира
Після смерті Хлодвіга І у 511 р. його володіння були поділені між чотирьма синами: Теодоріхом, Хлодомиром, Хільдебертом та Хлотарем. До Хлодомира перейшли землі в басейні Луари зі столицею в Орлеані, що в історіографії отримали назву Орлеанське королівство. В його межах перебували Труа, Санс, Оксерр, Мелен, Орлеан, Шартр, Анжер, Нант, Тур, Бурж, Пуатьє.
На думку сучасних істориків, розділ не позначився на єдності Франкського королівства, оскільки воно залишалась однією державою, хоча й керувалось декількома правителями та було поділене на уділи, які німецькі історики називають "пайові королівства" [3]
Франко-бургундська війна. Загибель Хлодомира
У 523 р. розпочалася франко-бургундська війна. Формальним приводом до неї став той факт, що дядько Клотільди - король Бургундії Гундобад - ще 493 р. вбив свого брата і батька Клотільди Хільперика ІІ. На момент початку війни Гундобад вже давно помер і Бургундським королівством правили два його сини - Сигімунд та Годомар. На боці франків виступили також остготи.
Хлодомир на чолі об'єднаного франкського війська спочатку вдало вів бойові дії, розбивши 523 р. військо бургундів. Сигімунд з родиною був полонений та утримувався поблизу Орлеана. Невдовзі всі вони були убиті за наказом Хлодомира. Через цей вчинок загибель була пророкована самому Хлодомирові та його родині.
Після відходу франків Годомар відновив свою владу в Бургундії. 524 р. франкські королі організували другу воєнну кампанію проти Бургундії. В битві під Везеронсом Хлодомир потрапив у пастку та загинув. Незважаючи на це, битва була виграна франками, а Годомар поступився частиною території, хоча й зберіг владу над королівством[4].
Доля дітей Хлодомира
Втративши батька, троє дітей Хлодомира виховувались при дворі своєї бабусі - Клотільди. Занепокоєні можливістю їхнього возведення на престол, Хільдеберт І та Хлотар І, змовившись, викрали двох синів - Теодебальда та Гунтара - та вбили. Молодший - дворічний Хлодоальд - був схований в монастирі, в подальшому став монахом та був канонізований після своєї смерті[5].
Після вбивства дітей, володіння Хлодомира були поділені між його братами.
Примітки
- ↑ а б Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 66. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ Григорий Турский. История франков, кн. II. М., 1987. С. 49.
- ↑ Лебек С. Происхождение франков. М., 1993. Т. 1.
- ↑ Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 64.
- ↑ Григорий Турский. История франков, кн. III. М., 1987. С. 72-73.
Посилання
Григорий Турский. История франков, кн. II. М., 1987