Гераклея Лінкестіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:53, 22 квітня 2016, створена LomakaVictory (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Гераклея Лінкестіс''' (грец. Ἡράκλεια Λυγκηστίς или Ἡράκλεια Λύγκου) -...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гераклея Лінкестіс (грец. Ἡράκλεια Λυγκηστίς или Ἡράκλεια Λύγκου) - давньогрецьке місто, розташоване на території Македонії поблизу міста Бітола[1].

Гераклея Лінкестіс.
Ancientbitola.jpg
Мала Базиліка

Історія

Місто назване на честь міфологічного героя Геракла і було засноване Філіпом Македонським після приєднання навколишньої Лінкестіди до свого царства. Згодом воно отримало важливе стратегічне значення завдяки своєму розташуванню на Егнатієвій дорозі. Місто було залишене після слов'янізації Македонії в VI столітті н.е.

Гераклея була стратегічно важливим містом в період еллінізму. Місто було розташоване на кордоні Македонії з Епіром на заході та Пеонією на півночі. Після того як Македонію в 2 столітті до нашої ери захопили римляни, вони розділили країну на 4 регіони, і Гераклея опинилася в четвертому з них. Основна римська дорога в цьому районі проходила прямо через місто. Його процвітання підтримувалося, в основному, за рахунок цієї дороги. Під час археологічних розкопок були виявлені такі об'єкти часів римської імперії, як портик, терми (лазні), театр, міські стіни та ін. У ранньохристиянський період Гераклея була важливим єпископальним містом. Деякі з її єпископів згадуються в соборах Сердика та інших прилеглих міст. З цього періоду залишилися ансамблі Малої і Великої базилік. Могильна базиліка з некрополем розташована на сході від театру.

Руїни Гераклеї

Римський період

Римський імператор Адріан побудував театр в центрі міста, на пагорбі, коли багато будинків в римській провінції Македонія було відновлено. Він почав використовуватися під час правління Антоніна Пія. Віднайдений в 1931 році невеличкий кістяний квиток на 14 місце (з 20) є найбільш раннім відомим доказом існування театру. Театр сам по собі не був відкритий до 1968 року[2]. Всередині нього було знайдено три клітки для тварин, а в західній частині тунель. Театр перестав працювати в кінці 4-го століття нашої ери, коли бої гладіаторів в Римській імперії були заборонені, в зв'язку з поширенням християнства, а театральні дійства почали сприйматися як язичницькі ритуали.

Пізній античний і візантійський періоди

На початку візантійського періоду (4 по 6 століття нашої ери) Гераклія була важливим єпископським центром. Деякі з його єпископів були відзначені в актах церковних рад. Мала і Велика базиліки, резиденція єпископа, могильна базиліка поруч з некрополем - лише деякі з останків цього періоду. Три нефи Великої базиліки вкриті квітковими мозаїками, які добре збереглися і є прекрасними зразками раннього християнського періоду мистецтва. Місто було пограбоване остготами, під командуванням Теодоріха Великого в 472 р н.е., і, незважаючи на великий подарунок йому від єпископа міста, Гераклія була звільнена лише в 479 році нашої ери.

Місто відновилося в кінці 5-го і на початку 6-го століття, але коли стався землетрус в 518 р н.е., жителі Гераклеї поступово покинули її. На початку 7-го століття в цьому районі оселилося слов'янське плем'я Драговітів. Монети, які датуються 585 роком, говорять про те, що місто остаточно захопили слов'яни. На місці покинутого міського театру було побудовано кілька хатин.

Мозаїка в базиліках

Підлога Великої базиліки

Так звана Мала базиліка була виявлена ​​під час розкопок, які розпочалися ще до Другої світової війни між 1936 і 1938 рр. Спочатку археологи вважали, що віднайшли древній палац, але під час наступних досліджень з 1960 по 1964 рр. стало зрозуміло, що це була рання християнська базиліка. Мозаїчна підлога всередині неї викладена в техніці «штучна мозаїка».

Велика базиліка - монументальна споруда з відкритими ганками, залами та колонадами. Підлоги в кімнатах вкриті кольоровими мозаїками з геометричними візерунками. Мозаїка в притворі - велика композиція розміром 100 м (328 футів). На ній зображені птахи, дерева, кущі, червона собака, яка є символом раю, і різноманітні тварини. Ця мозаїка датується кінцем 6-го століття.

Мозаїчна підлога Великої базиліки зображена на зворотному боці македонської банкноти в 5000 динар, яка була надрукована в 1996 році. Єпископську Резиденцію розкопали в період між 1970 і 1975 роками. Спочатку була віднайдена західна частина та південна сторона, що знаходилася поруч з міським муром. Розкішні кімнати були розташовані в східній частині. 2-а, 3-я і 4-а кімнати вкриті підлогами з мозаїки. Між 3-ою і 4-ою кімнатами є отвір, який веде до східного входу в резиденцію. Отвір було цілеспрямовано створено між 4-м і 6-м століттями.

Джерела

  1. https://ru.rail.cc/%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8F-%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81-%D1%80%D1%83%D0%B8%D0%BD%D1%8B/%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B0/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D0%B5-%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0/10765/7400
  2. http://fotomania.org/2014-06-29-3