Вера Циривири

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:16, 22 травня 2016, створена LomakaVictory (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Вера Циривири''' (макед. Вера Циривири - Трена; 1920 році, Прілеп - 15 л...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вера Циривири (макед. Вера Циривири - Трена; 1920 році, Прілеп - 15 липень 1944, Штіп) - югославська македонська партизанка часів Народно-визвольної війни Югославії, відома під псевдонімами Тертя, Міца, Світлана та Ленче[1].

Вера Циривири Трена.jpg
Вера Циривири Трена

Біографія

Народилася близько 1920 року в місті Прілеп. Батько - Коста Циривири, провів п'ять років у в'язниці за свої соціалістичні переконання. Мати - Васька Циривири, діячка Комуністичної партії Югославії і майбутня учасниця Народно-визвольної війни. У віці 15 років Вера серйозно захворіла і виїхала в сім'єю на заробітки до Белграду, де і лікувалася. Батько підробляв там кравцем. Перебуваючи на лікуванні, Вера познайомилася з низкою діячів комуністичної партії - серед них були Мирчи Ацев, Страхил Пінджуров, Борка Талескій, Кузман Йосифовський, Кочо Рацин та інші. Вона брала участь в їх мітингах, демонстраціях і протестах. З 1940 року вона увійшла до комуністичної партії Югославії, займалася організацією діяльності партії в рідному Прілепі, а також в Скоп'є, Бітоле і Тиквеш. У 1940 році нею була організована демонстрація македонських комуністів в Ільїн день.

Друга Світова Війна

Після окупації Югославії німцями і їх сателітами Вера пішла до партизанського підпілля, працювала інструктором і займалася вербуванням добровольців в різних частинах Македонії та їх відправкою на фронт. Найчастіше її можна було зустріти в містах Струга, Кочани, Велес, Штіп і Валандово, де вона знаходила співчуваючих партизанам. Також вона була активною діячкою Союзу комуністичної молоді Югославії, Жіночого антифашистського фронту і народно-визвольних комітетів на територіях, звільнених македонським партизанським підпіллям. Болгарська влада призначила 20 тисяч болгарських левів за голову партизанки[2].

В ніч з 14 на 15 липня 1944 Веру Циривири розкрила болгарська поліція, заблокувавши її будинок. Вера зуміла вибратися та побігла до сусідніх будинків, але на її прохання про допомогу ніхто не відкрив двері і навіть не відгукнувся. Коли вона перебиралася через огорожу одного з будинків, поліцейські почали погоню за нею. Усвідомивши, що сховатися вона не зможе, Вера вчинила самогубство, щоб поліція не схопила її живцем.

Пам`ять

В даний час в Македонії ім'я Вери Циривари носять кілька дитячих садків міста Штип, а також початкові школи в містечках Карпош (передмістя Скоп'є) і Дебреште. У рідному Прілепі був встановлений пам'ятник Циривари.

Джерела

  1. http://star.vest.com.mk/default.asp?id=80965&idg=5&idb=1214&rubrika=Revija
  2. http://www.oldprilep.com/prilepcani/vera-ciriviri-trena.html