Скоп'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скоп'є
Скопје
Герб Прапор
Герб Скоп'є Прапор Скоп'є
Скоп'є
Розташування міста Скоп'є
Основні дані

42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. / 42.000; 21.433Координати: 42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. / 42.000; 21.433

Країна Республіка Македонія Республіка Македонія
Регіон Велике Скоп'є
Населення 486 600 (2008)[1]
Площа міста 571.46 км²
Поштові індекси 1000
Телефонний код 389 91
Міська влада
Веб-сторінка skopje.gov.mk
Мер міста Коце Траяновскі

Commons-logo.svg Скоп'є у Вікісховищі

Ско́п'є (мак. Скопје [ˈskɔpjɛ], серб. Скопље/Skoplje, алб. Shkupi, тур. Üsküp, лат. Scupi) — столиця Республіки Македонія, адміністративно-політичний, культурний, освітній центр македонської нації. Розташований на берегах ріки Вардар.

Національний склад — 71 % македонці. Чинний міський голова — Коце Траяновскі, попередник — Трифун Костовскі.

Географія[ред.ред. код]

Скоп'є розташовано у стратегічному районі Балканського півострова, неподалік від головних шляхів із Західної Європи через Белград до Греції, м. Салоніки. Місто розташовано у вузькій долині р. Вардар, яку оточує гірське пасмо Скопска Чорна Гора з півночі та Водно — з півдня. Із заходу на схід Скоп'є простягнулося на 25 км, із півночі на південь — на 10 км. Висота над рівнем моря 240 м. Клімат Скоп'є визначається навколишніми горами: літо спекотне й сухе, зима холодна й туманна.

Общини[ред.ред. код]


(Реден
броj)
Община
(Општина)
HASC[1] Адміністративний центр
(Центар на Општината)
Площа
(км²)[2]
Населення
(2002)
Скопський регіон Македонії (Скопски)
3 Coat of arms of Aerodrom Municipality, 2012-present.svg Аеродром (Аеродром)[3] MK.AD Аеродром (Аеродром) [4] 72 009
6 Coat of arms of Butel Municipality.svg Бутел (община) (Бутел) MK.BU Бутел (Скоп'є) (Бутел) [5] 36 154
4 Coat of arms of Čair Municipality.svg Чаїр (община) (Чаир) MK.CI Чаїр (Скоп'є) (Чаир) 53 64 773
1 Coat of arms of Centar Municipality, Macedonia.svg Центр (община) (Центар) MK.CE Центр (Скоп'є) 9 45 412
2 Coat of arms of Gazi Baba Municipality.svg Гази-Баба (община) (Гази Баба) MK.GB Гази-Баба (Скоп'є) (Гази Баба) 92 72 617
9 Coat of arms of Ǵorče Petrov Municipality.svg Горче-Петров (община) (Ѓорче Петров)[6] MK.GP Горче Петров (Скоп'є) 63 41 634
8 Coat of arms of Karpoš Municipality.svg Карпош (община) (Карпош) MK.KX Карпош (Скоп'є) (Карпош) 21 59 666
5 Coat of arms of Kisela Voda Municipality (2015).svg Кисела-Вода (община) (Кисела Вода) MK.VD Кисела Вода (Скоп'є) (Кисела Вода) 43 57 236
10 Coat of arms of Saraj Municipality.svg Сарай (община) (Сарај) MK.AJ Сарай (Скоп'є) (Сарај) 230 35 408
7 Coat of arms of Šuto Orizari Municipality.svg Шуто-Оризарі (община) (Шуто Оризари) MK.SO Шуто Орізари (Скоп'є) (Шуто Оризари) 6 22 017

Історія[ред.ред. код]

Скоп'є вперше згадано Клавдієм Діоломеєм під античним іменем Скупі. Місто формується у III ст. до н. е., а 164 р. до н. е. потрапляє під владу Риму і стає центром провінції Мезія. 84 або 85 р. н. е. імператор Доміціан заснував тут колонію Флавія Скупі, що стала згодом великим містом з римським правом самоуправління.

У 1963 мiсто постраждало вiд руйнiвного землетрусу

З приходом слов'ян у 6 ст. місто захоплено племенем брсяци, яке дало йому модифіковане ім'я — Скоп'є. Під час правління першого болгарського царя Самуїла Скоп'є стає столицею Самуїлова царства (972–992). У подальшому місто потрапляло під владу Візантії, Болгарії, Сербії, а 19 січня 1392 було захоплено османами, які дали йому назву Ускуп. В Османській імперії Скоп'є було центром Косовського вілайету. Тут активно будуються мечеті, численні турецькі лазні, які збереглися до сьогодні.

25-26 жовтня 1689 місто окуповане генералом Сільвіо Піколоміні під час австро-турецької війни. Генерал був змушений підпалити Скоп'є через пошесть чуми. Місто горіло два дні і було незабаром повністю знищене. У XIX ст. Скоп'є знову стає значним містом. 25 жовтня 1912 закінчується 520-літнє османське панування у Скоп'є, але вже наступного року його окуповує Сербія і включає до Сербського королівства. Під час Першої Світової війни Скоп'є звільнено від сербів болгарськими силами (1915), але за три роки (1918) знову включено до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, від 1929 — Югославія.

Під час Другої Світової війни Скоп'є вдруге зайняте Болгарією, яка підтримувала союзні взаємини із Німеччиною. 22 квітня 1941 П'ята болгарська армія зайняла Скоп'є і утримувала місто аж до капітуляції Болгарії 9 вересня 1944. 13 листопада 1944 бійці 42-ої та 50-ої Народної дивізії македонських військ і 16 Македонська бригада перебрали владу над Скоп'є

Після повторного включення до складу Югославії Скоп'є доволі швидко розвивається, стає індустріальним, культурним центром. 26 червня 1963 о 5:17 за місцевим часом Скоп'є зруйнував землетрус (6.1 балів за шкалою Ріхтера), загинули 1070 мешканців міста. Після землетрусу місто відновлюють за планом японського архітектора Кендзо Танге.

Від 1991 — столиця незалежної Республіки Македонія. У місті розташовано посольство України.

Промисловість[ред.ред. код]

Під час югославського періоду Скоп'є розвивається як базовий промисловий центр Соціалістичної Республіки Македонія. Нині у місті працюють текстильні, хімічні (комбінат «OHIS») та фармацевтичні («Alkaloid») підприємства, виробляється тютюнова та кавова продукція.

Культура[ред.ред. код]

У Скоп'є шість театрів: Театр дітей та юнацтва, Драматичний театр, Македонський національний театр, Театр македонської опери та балету, Театр «Skopje Summer», Театр національностей.

У Скоп'є також розташована Національна й університетська бібліотека Святого Климента Охридського.

Транспорт[ред.ред. код]

Аеропорт[ред.ред. код]

У місті знаходиться міжнародний аеропорт "Олександр Великий". За 2014 рік аеропорт прийняв 1.2 млн пасажирів.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Кам'яний міст через р. Вардар

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]