Скоп'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скоп'є
Скопје

Герб Прапор
Герб Скоп'є Прапор Скоп'є
Скоп'є
Розташування міста Скоп'є
Основні дані
42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. / 42.000; 21.433Координати: 42°00′ пн. ш. 21°26′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 21.433° сх. д. / 42.000; 21.433
Країна Македонія Македонія
Регіон Велике Скоп'є
Столиця для Македонія, Сербська імперія і Перше Сербське королівство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Чучер-Сандево (община) ?
Площа 571.46 км²
Населення 486 600 (2008)[1]
Висота НРМ 240 ± 1 м
Географічна зона Q15135715?
Водойма Вардар
Міста-побратими Бредфорд, Діжон, Рубе, Waremme[d], Нюрнберг, Суец, Стамбул, Любляна, Подгориця, Загреб, Дрезден, Темпі, Наньчан, Маніса, Піттсбург, Сарагоса, Адана, Ташкент, Лечче, Софія, Белград, Сараєво, Крайова, Вроцлав, Ниш, Перник і Бейоглу[d]
Телефонний код (389) 91
Часовий пояс Центральноєвропейський літній час
Номери автомобілів SK
GeoNames 785842
OSM r6966465  ·R
Поштові індекси 1000
Міська влада
Мер міста Коце Траяновскі
Веб-сторінка skopje.gov.mk
Мапа


Скоп'є у Вікісховищі?

Скоп'є (мак. Скопје [ˈskɔpjɛ], серб. Скопље/Skoplje, алб. Shkupi, тур. Üsküp, лат. Scupi) — столиця Республіки Македонія, адміністративно-політичний, культурний, освітній центр македонської нації. Розташований на берегах річки Вардар.

Національний склад — 71 % македонці. Чинний міський голова — Коце Траяновскі, попередник — Трифун Костовскі.

Географія[ред. | ред. код]

Скоп'є розташовано у стратегічному районі Балканського півострова, неподалік від головних шляхів із Західної Європи через Белград до Греції, м. Салоніки. Місто розташовано у вузькій долині р. Вардар, яку оточує гірське пасмо Скопска Чорна Гора з півночі та Водно — з півдня. Із заходу на схід Скоп'є простягнулося на 25 км, із півночі на південь — на 10 км. Висота над рівнем моря 240 м.

Общини[ред. | ред. код]


(Реден
броj)
Община
(Општина)
HASC[1] Адміністративний центр
(Центар на Општината)
Площа
(км²)[2]
Населення
(2002)
Скопський регіон Македонії (Скопски)
3 Coat of arms of Aerodrom Municipality, 2012-present.svg Аеродром (Аеродром)[3] MK.AD Аеродром (Аеродром) [4] 72 009
6 Coat of arms of Butel Municipality.svg Бутел (община) (Бутел) MK.BU Бутел (Скоп'є) (Бутел) [5] 36 154
4 Coat of arms of Čair Municipality.svg Чаїр (община) (Чаир) MK.CI Чаїр (Скоп'є) (Чаир) 53 64 773
1 Coat of arms of Centar Municipality, Macedonia.svg Центр (община) (Центар) MK.CE Центр (Скоп'є) 9 45 412
2 Coat of arms of Gazi Baba Municipality.svg Гази-Баба (община) (Гази Баба) MK.GB Гази-Баба (Скоп'є) (Гази Баба) 92 72 617
9 Coat of arms of Ǵorče Petrov Municipality.svg Горче-Петров (община) (Ѓорче Петров)[6] MK.GP Горче Петров (Скоп'є) 63 41 634
8 Coat of arms of Karpoš Municipality.svg Карпош (община) (Карпош) MK.KX Карпош (Скоп'є) (Карпош) 21 59 666
5 Coat of arms of Kisela Voda Municipality (2015).svg Кисела-Вода (община) (Кисела Вода) MK.VD Кисела Вода (Скоп'є) (Кисела Вода) 43 57 236
10 Coat of arms of Saraj Municipality.svg Сарай (община) (Сарај) MK.AJ Сарай (Скоп'є) (Сарај) 230 35 408
7 Coat of arms of Šuto Orizari Municipality.svg Шуто-Оризарі (община) (Шуто Оризари) MK.SO Шуто Орізари (Скоп'є) (Шуто Оризари) 6 22 017

Історія[ред. | ред. код]

Скоп'є вперше згадано Клавдієм Діоломеєм під античним іменем Скупі. Місто формується у III ст. до н. е., а 164 р. до н. е. потрапляє під владу Риму і стає центром провінції Мезія. 84 або 85 р. н. е. імператор Доміціан заснував тут колонію Флавія Скупі, що стала згодом великим містом з римським правом самоуправління.

У 1963 мiсто постраждало вiд руйнiвного землетрусу

З приходом слов'ян у 6 ст. місто захоплено племенем брсяци, яке дало йому модифіковане ім'я — Скоп'є. Під час правління першого болгарського царя Самуїла Скоп'є стає столицею Самуїлова царства (972–992). У подальшому місто потрапляло під владу Візантії, Болгарії, Сербії, а 19 січня 1392 було захоплено османами, які дали йому назву Ускуп. В Османській імперії Скоп'є було центром Косовського вілайету. Тут активно будуються мечеті, численні турецькі лазні, які збереглися до сьогодні.

25-26 жовтня 1689 місто окуповане генералом Сільвіо Піколоміні під час австро-турецької війни. Генерал був змушений підпалити Скоп'є через пошесть чуми. Місто горіло два дні і було незабаром повністю знищене. У XIX ст. Скоп'є знову стає значним містом. 25 жовтня 1912 закінчується 520-літнє османське панування у Скоп'є, але вже наступного року його окуповує Сербія і включає до Сербського королівства. Під час Першої Світової війни Скоп'є звільнено від сербів болгарськими силами (1915), але за три роки (1918) знову включено до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, від 1929 — Югославія.

Під час Другої Світової війни Скоп'є вдруге зайняте Болгарією, яка підтримувала союзні взаємини із Німеччиною. 22 квітня 1941 П'ята болгарська армія зайняла Скоп'є і утримувала місто аж до капітуляції Болгарії 9 вересня 1944. 13 листопада 1944 бійці 42-ої та 50-ої Народної дивізії македонських військ і 16 Македонська бригада перебрали владу над Скоп'є

Після повторного включення до складу Югославії Скоп'є доволі швидко розвивається, стає індустріальним, культурним центром. 26 червня 1963 о 5:17 за місцевим часом Скоп'є зруйнував землетрус (6.1 балів за шкалою Ріхтера), загинули 1070 мешканців міста. Після землетрусу місто відновлюють за планом японського архітектора Кендзо Танге.

Від 1991 — столиця незалежної Республіки Македонія. У місті розташовано посольство України.

Промисловість[ред. | ред. код]

Під час югославського періоду Скоп'є розвивається як базовий промисловий центр Соціалістичної Республіки Македонія. Нині у місті працюють текстильні, хімічні (комбінат «OHIS») та фармацевтичні («Alkaloid») підприємства, виробляється тютюнова та кавова продукція.

Культура[ред. | ред. код]

У Скоп'є шість театрів: Театр дітей та юнацтва, Драматичний театр, Македонський національний театр, Театр македонської опери та балету, Театр «Skopje Summer», Театр національностей.

У Скоп'є також розташована Національна й університетська бібліотека Святого Климента Охридського.

Транспорт[ред. | ред. код]

Аеропорт[ред. | ред. код]

У місті знаходиться міжнародний аеропорт Скоп'є. За 2014 рік аеропорт прийняв 1.2 млн пасажирів.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Кам'яний міст через р. Вардар

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Скоп'є визначається навколишніми горами: літо спекотне й сухе, зима холодна й туманна.

Клімат Скоп'є
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,7 24,2 28,8 32,4 35,2 41,1 42,8 43,7 37,0 33,9 28,2 22,1 43,7
Середній максимум, °C 4,5 8,3 14,0 19,1 24,4 28,8 31,4 31,5 26,5 19,8 11,5 5,5 18,8
Середня температура, °C 0,1 2,6 7,6 12,1 17,3 21,5 23,8 23,8 18,8 13,1 6,5 1,7 12,4
Середній мінімум, °C −3,8 −2,3 1,6 5,4 10,0 13,7 15,8 15,7 11,6 7,2 1,8 −1,8 6,2
Абсолютний мінімум, °C −25,8 −21,8 −10,8 −5,8 −1 3,0 7,0 7,0 −2 −6,4 −12,2 −22,9 −25,8
Норма опадів, мм 30 29 38 40 43 54 38 36 34 49 45 48 483
Кількість сонячних годин 86,9 112,5 161,1 198,4 245,2 276,3 323,0 305,4 247,5 188,2 114,8 79,6 2338,9
Кількість днів з опадами 10 9 10 10 11 10 7 6 6 7 9 11 106
Кількість сніжних днів 5 5 3 0,2 0 0 0 0 0 0,1 2 5 20
Вологість повітря, % 83 75 68 66 66 61 56 56 63 74 82 85 70
Джерело: Pogoda.ru.net,[2] World Meteorological Organization (precipitation days)[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://citypopulation.de/Macedonia.html#Stadt_alpha
  2. Skopje Climate. pogoda.ru.net. Процитовано 11 November 2012. 
  3. World Weather Information Service – Skopje. World Meteorological Organization. Процитовано 11 November 2012.