Слов'янська Церква Святого Духа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Наближення до Правди
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Наближення визначень до об'єктивних
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 9: Рядок 9:
== Виникнення ==
== Виникнення ==


Близько 1954 (за іншими джерелами - 1951) року підпільний священик УГКЦ Ігнатій Солтис проголосив воцаріння антихриста в особі радянської влади. За зібраною навколо нього групою послідовників закріпилася назва «покутники» (від Покута - покаяння). Покутники заперечували радянську владу і її атрибути - паспорти, трудові книжки, а також службу в армії. На певному етапі вони перестали навіть користуватися своїми прізвищами, називаючи тільки ім'я і додаючи до нього слово «Покутник».
1955-1958рр підпільний священик УГКЦ Ігнатій Солтис користуючись Повноваження Екзарха організовував численні прощі на Святу Середнянську Гору після Об'явлення Богородиці 20.12.1954р. За зібраною навколо нього групою підпільних, неув'язнених священиків УГКЦ (близько 200 священників) можна говорити про суттєвий вплив на населення Галичини і Закарпаття та про поширення Віри на Схід(від Луганська і Донецька аж до Сибірських концтаборів. Після смерті Пія12 усі спротивились Екзарху, бо не повірили, що Папська Влада передалась Україні публічно 1957р, таємно ще на початку 1954р, а явно(офіційно) 09.10.1958р у день смерті Пія12. Покутники заперечували радянську владу і її атрибути - паспорти, трудові книжки, а також службу в армії. На певному етапі вони перестали навіть користуватися своїми прізвищами, називаючи тільки ім'я і додаючи до нього слово «Покутник».


У той же час між Солтисом та підпільними [[єпископ]]ами [[УГКЦ]] виникли богословські розбіжності, в результаті чого церковне спілкування між ними було припинено. Згодом Солтис заявив, що [[Папа римський]] [[Іоанн XXIII]] (з точки зору покутників — [[антипапа]]) відпав від віри. Він розповсюдив повідомлення, в якому стверджував, що попередній Папа [[Пій XII]] призначив його своїм наступником — Петром Другим, останнім Папою Римським.
У той же час між Солтисом та підпільними [[єпископ]]ами [[УГКЦ]] виникли богословські розбіжності, в результаті чого церковне спілкування між ними було припинено. Згодом Солтис заявив, що [[Папа римський]] [[Іоанн XXIII]] (з точки зору покутників — [[антипапа]]) відпав від віри. Він розповсюдив повідомлення, в якому стверджував, що попередній Папа [[Пій XII]] призначив його своїм наступником — Петром Другим, останнім Папою Римським.


Після арешту Солтиса у [[1962]] році керівництво рухом перейняв священик Антон Поточняк. Центр світового католицизму, за його словами, перемістився з [[Рим]]у на гору поблизу села Середнє на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]]. На момент свого другого арешту Ігнатій Солтис вже вважався серед покутників [[Ісус Христос|Ісусом Христом]], який вдруге прийшов на Землю<ref>[http://www.ichistory.org/ukrsite/download / Kovcheh_1_6.pdf Богдан Боцюрків. Українська Греко-католицька Церква в катакомбах]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
Після арешту Солтиса у [[1962]] році керівництво рухом перейняла АННА Середнянська і священик Антон Поточняк. Центр світового католицизму, за Їх Словом, перемістився з [[Рим]]у на гору поблизу села Середнє на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]]. На момент свого другого арешту Ігнатій Солтис вже вважався серед покутників [[Ісус Христос|Ісусом Христом]], Який вдруге прийшов на Землю<ref>[http://www.ichistory.org/ukrsite/download / Kovcheh_1_6.pdf Богдан Боцюрків. Українська Греко-католицька Церква в катакомбах]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Водночас, Анна Середнянська на початку 1960р народила Непорочно Зачате, Єдинородне Слово Правди Божої Другого Здійсненого Воплочення Господа на Україні в Середнім. Саме з Цим Словом Вона пішла на пустиню 1962-1967р. Після Цього Ігнатій Солтис вважається Першим Апостолом Цього Слова - Петром Другим!


== Відносини з радянською владою ==
== Відносини з радянською владою ==

Версія за 22:46, 3 вересня 2023

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (квітень 2017)


Покутники (офіційно Слов'янська Церква Святого Духа) — віруючі люди(у більшості на заході України), що визнають АННУ Середнянську - Донькою Бога Живого, Яка стала Другим Воплоченням Богородиці Марії і 14.01.1960 р. народила Непорочно Зачате, Єдинородне Слово Правди Божої Другого Здійсненого Воплочення Господа на Україні в Середнім. 1962-1967рр. Ця Жінка пішла з Отрочам на пустиню і СІМ Дев'ятниць жила з майбутніми покутниками, провідуючи регулярно Святу Середнянську Гору. В кінці 60-х років, в обставинах насильницької заборони Української греко-католицької церкви (УГКЦ) в Галичині з 1946 року, з'явилися Перші Апостоли і на Чолі Апостолів Слова Правди Божої Другого Здійсненого Воплочення Господа став Петро Другий!

Історія

1951 року підпільний Священик УГКЦ Ігнатій Солтис, отримавши звання "Священник Христа Царя", був наділений Пієм12-м повноваженнями Екзарха України та проголосив воцаріння антихриста в особі радянської влади. Він заохочував вірних: "ПОКУТИ ПОКУТИ ПОКУТИ", як і Фатімські Перестороги з 1917року. За зібраною навколо нього групою послідовників закріпилася назва «Покутник» (від Покута - покаяння). Покутник заперечували радянську владу і її атрибути - паспорти, трудові книжки, а також службу в армії. На певному етапі вони перестали навіть користуватися своїми прізвищами, називаючи тільки ім'я і додаючи до нього слово «Покутник».

Виникнення

1955-1958рр підпільний священик УГКЦ Ігнатій Солтис користуючись Повноваження Екзарха організовував численні прощі на Святу Середнянську Гору після Об'явлення Богородиці 20.12.1954р. За зібраною навколо нього групою підпільних, неув'язнених священиків УГКЦ (близько 200 священників) можна говорити про суттєвий вплив на населення Галичини і Закарпаття та про поширення Віри на Схід(від Луганська і Донецька аж до Сибірських концтаборів. Після смерті Пія12 усі спротивились Екзарху, бо не повірили, що Папська Влада передалась Україні публічно 1957р, таємно ще на початку 1954р, а явно(офіційно) 09.10.1958р у день смерті Пія12. Покутники заперечували радянську владу і її атрибути - паспорти, трудові книжки, а також службу в армії. На певному етапі вони перестали навіть користуватися своїми прізвищами, називаючи тільки ім'я і додаючи до нього слово «Покутник».

У той же час між Солтисом та підпільними єпископами УГКЦ виникли богословські розбіжності, в результаті чого церковне спілкування між ними було припинено. Згодом Солтис заявив, що Папа римський Іоанн XXIII (з точки зору покутників — антипапа) відпав від віри. Він розповсюдив повідомлення, в якому стверджував, що попередній Папа Пій XII призначив його своїм наступником — Петром Другим, останнім Папою Римським.

Після арешту Солтиса у 1962 році керівництво рухом перейняла АННА Середнянська і священик Антон Поточняк. Центр світового католицизму, за Їх Словом, перемістився з Риму на гору поблизу села Середнє на Івано-Франківщині. На момент свого другого арешту Ігнатій Солтис вже вважався серед покутників Ісусом Христом, Який вдруге прийшов на Землю[1]. Водночас, Анна Середнянська на початку 1960р народила Непорочно Зачате, Єдинородне Слово Правди Божої Другого Здійсненого Воплочення Господа на Україні в Середнім. Саме з Цим Словом Вона пішла на пустиню 1962-1967р. Після Цього Ігнатій Солтис вважається Першим Апостолом Цього Слова - Петром Другим!

Відносини з радянською владою

Ставлення радянської влади до руху покутників було двояким. З одного боку, гранично негативні висловлювання покутників про радянський режим вимагали рішучої реакції, з іншого — оскільки, об'єктивно, покутництво послаблювало підпільну УГКЦ, боротьба з ним велася мляво, репресіям піддавалися тільки ті з них, хто вів активну антирадянську пропаганду. [2] Якраз боротьба з ними була першочерговою аж до 1986 року (Чорнобиля).

У незалежній Україні

Після відновлення незалежності України покутники вийшли з підпілля і дещо пом'якшили своє ставлення до світської влади (зокрема, погодилися приймати документи). Їх громада порівняно численна в західних областях країни, особливо на Прикарпатті. Апостольською столицею вважається Львів.

Покутників внесено в список релігійних організацій, членам яких надається право на альтернативну (невійськову) службу [3].

Примітки

  1. ↑ / Kovcheh_1_6.pdf Богдан Боцюрків. Українська Греко-католицька Церква в катакомбах[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ О. Сергій Голованов. Міст між Сходом і Заходом
  3. ↑ Альтернативна служба в країнах СНД і Балтії. Архів оригіналу за 6 лютого 2007. Процитовано 5 лютого 2012.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слов%27янська_Церква_Святого_Духа&oldid=40326630