Вовча квінта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтервали р:
Див.також:


Во́вча кві́нта — музичний інтервал, назва дуже фальшивої квінти, яка виникає в різних музичних строях.

Піфагорійська вовча квінта[ред. | ред. код]

При використанні піфагорійського строю ступені звукоряду визначались через накладення чистих квінт. Після дванадцяти кроків основний тон мав повторитися. Насправді отриманий тон на піфагорійську кому вище. В результаті такої настройки остання квінта мала відчутний дефект, за що й отримала свою назву.

Вовча квінта має такі співвідношення частот:

.

Вовча квінта вважалась сильним дисонансом, її намагались уникати при створенні та виконанні музики. На струнних смичкових інструментах є можливість скоригувати інтервал під час гри. Однак з масовим поширенням клавішних інструментів проблема ставала дедалі гострішою, поки не була розв'язана винайденням рівномірно-темперованого строю, в якому піфагорійська кома рівномірно розподілялась по всіх ступенях і втрачала гостроту.

Піфагорійська вовча квінта (C–G)

Середньотонова вовча квінта[ред. | ред. код]

В середньотоновому строї також є одна квінта, яку намагались не використовувати (найчастіше Gis – Es), за аналогією з піфагорійським строєм її теж іноді називають вовчою квінтою. На відміну від піфагорійської, ця є більш натуральною і ближчою до малої сексти, ніж до тритону, тому дисонує дещо м'якше.

Співвідношення частот:

.

Середньотонова вовча квінта (С-G)