Сплав Ліхтенберга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сплав Ліхтенбе́рґа — легкоплавкий сплав з таким ваговим складом компонентів[1][2][3]:

Температура плавлення сплаву 91,6 °C[1] або 100 °C[3].

Сплав вперше був отриманий німецьким науковцем Георгом Крістофом Ліхтенбергом[4].

Сплав Ліхтенберга знайшов застосування як припій, теплоносій та як модельний ливарний сплав[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б F. Cardarelli. Materials Handbook. A Concise Desktop Reference. — Springer, 2008. — С. 210. — ISBN 978-1-84628-669-8. — DOI:10.1007/978-1-84628-669-8.
  2. ↑ Edward Wight Washburn (red.). International Critical Tables of Numerical Data, Physics, Chemistry and Technology. — National Academies, 1927. — С. 378.
  3. ↑ а б US patent 2009134354, Emmanuelle Dubois, Jian Chevalet, "Conducting Fluid Containing Micrometric Magnetic Particles", issued 2009-05-28 
  4. ↑ Georg Christoph Lichtenberg. Encyclopedia.com. Процитовано 3 січня 2016.
  5. ↑ Коган, 1980.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Коган В. А. Справочник по металлам и сплавам для полиграфистов. — М. : Книга, 1980. — 208 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сплав_Ліхтенберга&oldid=40953241