Степанська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Степанська волость
Центр Степанці
Площа 18 241 (1886)
Населення 11 017 осіб (1886)
Густота 55.3 осіб / км²

Степанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Степанці.

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 7 сільських громад. Населення — 10537 осіб (5189 чоловічої статі та 5348 — жіночої), 1630 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 6339 3803
Приватної власності 11689 8493
Іншої власності 213 163
Загалом 18241 12459

Основні поселення волості:

  • Степанці — колишнє власницьке містечко при річці Росава за 15 версти від повітового міста, 2926 осіб, 574 двори, 2 православні церкви, 5 єврейських молитовних будинків, школа, лікарня, 3 постоялих двори, рейнський погріб, 6 постоялих будинків, 60 лавок, свічковий, 2 медоварних, винокурний і бурякоцукровий заводи.
  • Великий Ржавець (Полствин) — колишнє власницьке село при річці Росава, 1291 особа, 233 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини, відділення суконної фабрики.
  • Копіювата — колишнє власницьке село при річці Росава, 683 особи, 233 двори, школа, постоялий будинок.
  • Малий Ржавець — колишнє власницьке село при річці Росава, 669 осіб, 133 двори, школа, постоялий будинок.
  • Пилява — колишнє власницьке село при річці Росава, 475 осіб, 98 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Синявка — колишнє власницьке село при річці Росава, 716 осіб, 148 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Яблунів — колишнє власницьке село, 1375 осіб, 299 дворів, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, 2 лавки, бурякоцукровий завод.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Назар Гордійович Дорошенко[2],[3];
  • 19121915 року — Никифор Корнійович Бовшик[4],[5],[6].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.