Стефано Черіоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Стефано Черіоні
Стефано Черіоні (італ. Stefano Cerioni)
Stefano Cerioni 2014 European Championships FFS-EQ t210047.jpg
Загальна інформація
Національність італієць
Громадянство Італія Італія
Народження 24 січня 1964(1964-01-24) (54 роки)
Мадрид, Іспанія
Зріст 191 см
Вага 87 кг
Спорт
Країна Італія Італія
Вид спорту фехтування
Дисципліна рапіра
Стефано Черіоні у Вікісховищі?
Нагороди
Фехтування
Представник Італія Італія
Олімпійські ігри
Золото Лос-Анджелес 1984 командна рапіра
Золото Сеул 1988 індивідуальна рапіра
Бронза Лос-Анджелес 1984 індивідуальна рапіра
Чемпіонат світу
Золото Барселона 1985 командна рапіра
Золото Афіни 1994 командна рапіра
Срібло Ессен 1993 командна рапіра
Бронза Кейптаун 1997 командна рапіра

Стефано Черіоні (італ. Stefano Cerioni, нар. 21 січня 1964, Мадрид, Іспанія) — італійський фехтувальник на рапірах, дворазовий олімпійський чемпіон (1984 та 1988 роки), бронзовий призер Оліміпійських ігор (1984), чемпіон світу. Після завершення кар'єри очолював національні збірні Італії та Росії.

Кар'єра[ред.ред. код]

З юніорською збірною Італії в 2007 році

Черіоні народився 1964 року в Мадриді, де працював його тато. Його батьки повернулися до Єзі, коли він був дитиною. Навчався фехтувати в Ецціо Трікколі, друга сім'ї, який також навчав майбутніх олімпійських чемпіонок Валентину Веццалі та Джованну Трілліні у їхні ранні роки. Практикуючись у фехтування на шаблях та рапірах, спортсмен віддав перевагу рапірі.

У 1983 на юнацькому чемпіонаті світу, що проходив у Будапешті, виграв срібну медаль, а через рік у Ленінграді вже став чемпіоном. На своїх дебютних Олімпійських іграх у 1984 році дійшов до півфіналу, де зустрівся зі своїм співвітчизником Мауро Нумою. Незважаючи на перевагу 6:1 у першому періоді, спортсмен програв з рахунком 9:11. У бронзовому фіналі Стефано впевнено переміг французького фехтувальника Фредеріко П'єтружку 10:5. Окрім цього він став олімпійським чемпіоном у командному турнірі.

Наступного року на чемпіонаті світу в півфіналі програв партнеру по команді Андреа Кіпрессі. У сутичці за бронзу програв через дискваліфікацію за неспортивну поведінку. У командному турнірі здобув золото та вперше в кар'єрі став чемпіоном світу. Черіоні дістав рік дискваліфікації через те що дуже бурхливо апелював до судді та звинувачував їх в упередженості під час свого бою з Йоахімом Вентом на чемпіонаті світу 1986 року. Після свого повернення спортсмен виграв Кубок світу з фехтування сезону 1987–88. На Олімпійських іграх у Сеулі Стефано у півфіналі переміг триразового чемпіона світу Олександра Романькова, а у фіналі Удо Вагнера, та став олімпійським чемпіоном. З командою завершили змагання лише на 7 місці.

У березні 1996 року помер його вчитель Ецціо Трікколі. Стефано очолив його фехтувальний клуб у Єзі, продовжуючи виступи за національну збірну. Останньою медаллю спортсмена на чепіонатах світу стала командна бронза 1993 року в Кейптауні. У 2000 році, після 16 років у головній збірній, Черіоні прийняв рішення завершити кар'єру та стати тренером. Найвідомішою його підопічною є Еліза ді Франциска, яка тренується у нього з 8 років. Після Олімпійських ігор 2004 року змінив Андреа Магро на посту головного тренера чоловічої збірної з фехтування на рапірах, а у 2008 році став тренером і жіночої збірної. Під його керівництвом на Олімпійських іграх 2012 збірна Італії з фехтування на рапірах виграла чоловічий та жіночий командні турніри, а у індивідуальному турнірі рапіристок зайняла весь подіум. Його підопічна Еліза ді Франциска стала дворазовою олімпійською чемпіонкою.

Черіоні та збірна Росії

У грудні 2012 року Черіоні прийняв пропозицію Федерації фехтування Росії очолити чоловічу та жіночу команди. Контракт був підписаний на чотири роки до кінця грудня 2016 року. Разом з собою Стефано з Італії взяв асистента Джованні Бортолаззо та тренера по фізичній підготовці Мауріціо Зомпареллі. Результатом роботи спеціалістів стало золото у чоловічій командній рапірі, індивідуальні золото Інни Дериглазової та бронза Тимура Сафіна на Олімпійських іграх 2016 року. Тренер та Федерація спільно прийняли рішення не продовжувати співпрацю по закінченню діючого контракту[1].

Виступи на Олімпіадах[ред.ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Лос-Анджелес 1984 індивідуальна рапіра 3
Лос-Анджелес 1984 командна рапіра 1
Сеул 1988 індивідуальна рапіра 1
Сеул 1988 командна рапіра 7
Барселона 1992 індивідуальна рапіра 17
Барселона 1992 командна рапіра 6
Атланта 1996 індивідуальна рапіра 18
Атланта 1996 командна рапіра 8

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]