Стефаніт і Іхнілат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефаніт і Іхнілат

«Стефаніт і Іхнілат» — дидактичний роман, збірник повчальних байок і притч у формі бесіди філософа з царем.

Персонажами твору є тварини, між ними шакали — Стефаніт та Іхнілат. Джерело твору — індійський збірник «Панчатантра», а з нього — арабська повість «Каліла та Дімна», що була перекладена на грецьку на початку 11 століття. Відомі два слов'янські переклади з грецького тексту. В Україні «Стефаніт і Іхнілат» знаний не пізніше 13 століття, а його численні байки стали джерелом українських народних анекдотів і байок та почасти були використані у красному письменстві.

Література[ред. | ред. код]

А. Кримський. Коментар до "Каліли і Дімни" // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. — Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. — С. 287.

Посилання[ред. | ред. код]