Панчатантра
| Індуїстська література | |
| |
| Веди | |
|---|---|
| Ріґ · Яджур | |
| Сама · Атхарва | |
| Розподіл | |
| Самхіти · Брахмани | |
| Араньяки · Упанішади | |
| Упанішади | |
| Айтарея · Бріхадараньяка | |
| Іша · Кена · Катха | |
| Чхандог'я · Тайттірія | |
| Прашна · Шветашватара | |
| Мундака · Мандук'я | |
| Веданґа | |
| Шикша · Чандас | |
| В'акарана · Нірукта | |
| Джйотиша · Кальпа | |
| Ітіхаси | |
| Махабхарата · Рамаяна | |
| Пурани | |
| Бхаґавата · Брахмавайварта | |
| Ваю · Вішну · Падма | |
| Маркандея · Нарада | |
| Інші тексти | |
| Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
| Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
| Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
| Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
| Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
| Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
| Шукасаптаті | |
| Портал «Індуїзм» | |
Панчатантра або П'ять кошиків житейської мудрості (санскр. पञ्चतन्त्र — п'ять принципів) — канонічна збірка староіндійських казок про тварин, байок, притч та висловів на санскриті у віршах та прозі. П'ять розділів збірки були написані санскритом десь між 100 р.до н.е. та 500 р. н.е. Початковий санскритський текст давно втрачений.Однак, ймовірно, казки ще набагато раніше передавалися з уст в уста й розповідалися казкарями та оповідачами.[1][2]
Автор[ред. | ред. код]
Традиційно, написання «Панчатантри» приписують або філологу Бідпаі, або ж брахману на ймення Вішнушарман. Слово «бідпаі» ймовірно походить з санскриту і означає «розумний чоловік» або «вчений», в той час як Вішнушарман, який згадується у «Панчатантрі» , можливо, цілком вигаданий.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Фольклорний характер сюжетів, простота і цікавість форми забезпечили «Панчатантрі» значне поширення. Перший відомий науці переклад був виконаний близько 570 року в Ірані за указом сасанідського царя Хосрова I, але до наших днів не зберігся.
Структура[ред. | ред. код]
Збірка була укладена як повчальні твори, щоб навчити людей розумній поведінці та настановити їх у мудрості.[2]«Панчатантра» дотепер використовується батьками в Індії як орієнтир, за яким вони намагаються прищепити належні культурні цінності у своїх дітях.[3]
«Панчатантра» - це настанова трьом дурним принцам у тому, як бути королем. П'ять розділів містять поради щодо того, як правити, обирати друзів та міністрів та, як слід поводитись королю.[4]
Кожен з тантр (розділів) має окрему тему:
- Втрата дружби - розповідається про те, як підступи заздрісний ворогів руйнують дружбу;
- Придбання друзів - розповідається про те, як спільні інтереси зміцнюють дружбу;
- Про війну ворон і сов - розповідається про те, як воюють;
- Втрата набутого - розповідається про втрату статків;
- Несподівані діяння - розповідається про вчинки, що з них нема нічого доброго.[2]
Сюжет[ред. | ред. код]
Вплив збірки[ред. | ред. код]
Панчатантра перекладалася різними мовами світу, починаючи з перської та арабської, багато казок отримали незалежне існування в фольклорі інших країн.
В Україні перші відомості про «Панчатантру» подав Василь Маслович у виданні «Про байку та байкарів різних народів» (Харків, 1816).
Сюжетами «Панчатантри» користувалися Леонід Глібов, Іван Франко, Валерій Шевчук та ін. У перекладі, здійсненому І. Серебряковим та Тамарою Іваненко, «Панчатантра» з'явилася у 1989 («Панчатантра», «Шукасаптаті»)[5].
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Панчатантра. Шукасаптаті. К.: Дніпро, 1988. 384 с. С.: 11-269.
- Панчатантра. Мудрість царів Сходу. (вільний переклад) Олександр Образцов та Ганна Вайт. - Київ. 2020 р. 411 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman
- Фильштинский И.М. История арабской литературы V - начало X века.
- Панчатантра // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Література[ред. | ред. код]
- Панчатантра. Оповідка десята. Про війну ворон і сов // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. — Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. — С. 228.
Посилання[ред. | ред. код]
- Панчатантра // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1288. — 1000 екз.
- Панчатантра // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 178-179.
- Панчатантра // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 394. — 634 с.
- Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості — переклад українською.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.356
- ↑ а б в Фильштинский И.М. История арабской литературы V - начало X века. ст.347
- ↑ Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.357
- ↑ Storytelling: An Encyclopedia of Mythology and Folklore by Josepha Sherman p.356-357
- ↑ Панчатантра // Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007