Стибієва промисловість

Стибієва промисловість — підгалузь кольорової металургії, яка виробляє стибій і його сполуки.

Загальна характеристика

Збагачення стибієвих руд провадиться переважно флотацією із застосуванням ПАР і частково гравітаційними методами. Вилучення стибію від 70-75 до 89-91 % з отриманням концентратів, що містять від 30-32 до 36-55 % стибію. Стибій нижчих марок одержують осаджувально-відновлювальною електроплавкою в руднотермічних печах, а вищих марок — гідрометалургійним способом. Стибій високої чистоти отримують анодним рафінуванням стибію вищих марок в калій-лужному електроліті при т-рі 80-90 ^оС.

У 1995—2000 рр. видобуток і виробництво стибію здійснювалося у 17 країнах. С.п. розвинена в Китаї (розробляється найбільше в світі род. Сигуаньшань), Болівії і ПАР, а також в Таїланді, Мексиці, Малайзії, Туреччині, США, Марокко, Чехії, Канаді, Перу, Італії, Алжирі і Австралії. Порівняно невеликі запаси є в Австрії, Іспанії, М'янмі і інш. Бл. 90 % запасів укладено в родовищах власне стибієвих руд.

Найбільші компанії з видобутку стибієвих руд на межі ХХ-ХХІ ст. — «Empresa Minera Unificada S.А.» («Emusa»), «Consolidated Murchison Ltd.», «Compania Minera у Refonadora Mexicana S.А.» (Мексика).

Світове виробництво стибію у 2001—2003 рр. — 110-81 метричних тонн

Осн. експортери стибієвих руд і концентратів — Болівія, Таїланд, ПАР, Мексика, Марокко. Імпортують сировину перев. розвинені країни — США, Японія, Франція, Велика Британія, ФРН. Понад 80 % виробництва стибієвої продукції зосереджено в розвинених постіндустріальних країнах (США, Японія, Велика Британія, Бельгія, Франція, Нідерланди), що практично не мають, за винятком США, власної сировинної бази. Бл. 90 % стибію вилучається з власне стибієвих, переважно антимонітових, руд. При цьому практично всі їх окиснені різновиди втрачаються (іноді до 30 % від загальних запасів) через відсутність методів вилучення при збагаченні оксидних мінералів. Приблизно 5 % металу надходить за рахунок переробки комплексних руд і 5 % припадає на частку стибіїстого свинцю, який отримують попутно при переробці свинцевих концентратів.

Стибієва промисловість: світове виробництво^1,2'

(метричних тонн)

Країни	Роки
	1999	2000	2001	2002	2003
Австралія	1679	1511	1380	1200 e	1300
Болівія3	2790	1907	2264	2336 r	2300
Канада4	357	433 r	234	143	143
Китайe	89 600	110 000	140 000 r	100 000 r	70 000
Киргизстанe	100	150	150	150	40
Мексика5	273	52	81	155	160
Марокко e, 4	250	-	-	-	-
Перу (рафінований)	255	461	274	356 r	356
Росія e (промисловий)	4000	4500	4500	-	-
ПАР5	5278	4104	4927 r	5746 r	5310
Таджикистан e	1800	2000	2500	3000	1800
Таїланд	59	84	40 r	10 r	40
Туреччинаe	180	360	370	370	350
Весь світ	107 000	126 000 r	157 000 r	113 000 r	81 600

^eоцінка; ^r– розрахункові дані; ¹– узагальнені на кінець травня 2004 р.; ²–по видобутій руді; ³–по руді і концентрату; ⁴–по концентрату; ⁵–включно зі стибієм, який видобувають в інших країнах і виплавляють у Мексиці

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.