Стиль АПА

Стиль АПА (англ. American Psychological Association (APA) Style) – широко поширена в суспільних науках на Заході форма оформлення академічних робіт, розроблена Американською асоціацією психологів. Посібник асоціації (англ. Publication Manual of the American Psychological Association) містить рекомендації щодо організації статті, а також рекомендації з оформлення цитат, виносок, таблиць, шрифту і структури статті .

Цитування в тексті

APA стиль передбачає використання посилань у тексті роботи щоразу, коли цитуєтьтя джерело, будь то парафраз, цитата всередині рядка чи блокова цитата. Внутрішньотекстове посилання містить інформацію про: автора праці (редактора/укладача/назву цитованого джерела, якщо автор відсутній), що цитується, рік видання та сторінковий інтервал (номери сторінок, з яких наводиться цитата). Сторінковий інтервал дозволяється не вказувати, якщо наводиться не цитата, а висловлюєтья якась ідея чи посилання на роботу в цілому.

Парафраз не береться в лапки. Прізвище(а) автора(ів) може з'явитися: 1) в самому реченні, тоді після нього у круглих дужках зазначається рік видання. 2) в дужках після парафрази разом із роком видання (через кому).

Наприклад: У редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування (Тимошик, 2004). За Тимошиком (2004) у редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування. Обидва посилання вказують на те, що інформація, яка міститься в реченні, може бути розташована у праці Тимошика, виданій 2004 року.

Більш розгорнута інформація про згадане джерело буде міститися у списку використаних джерел.

Цитата всередині рядка береться в лапки. Прізвище(а) автора(ів) може з'явитися: 1) в самому реченні, тоді після нього у круглих дужках зазначається рік видання, а після цитати у круглих дужках зазначається сторінковий інтервал. 2) в дужках після цитати разом із роком видання та сторінковим інтервалом (через кому).

Наприклад: Вордсворт (2006) заявив, що романтична поезія була відзначена як "спонтанний перелив сильних почуттів" (с. 263). Романтична поезія характеризується "спонтанним переливом сильних почуттів" (Вордсворт, 2006, с. 263). Обидва посилання вказують на те, що інформація, яка міститься в реченні, розташована на сторінці 263 твору 2006 року, автором якого є Вордсворт. Більш розгорнуту інформацію про згадане джерело можна дізнатися зі списку використаних джерел.

Блокова цитата (складається з більше, ніж трьох рядків тексту). Подається в тексті з нового рядка з абзацним відступом для всієї цитати, не береться в лапки. Міжрядковий інтервал – подвійний. Після тексту цитати ставиться крапка і вказується вихідне джерело в дужках. Наприклад: У галузі видавничої справи поняття «редагування» перш за все використовується для позначення видів роботи, безпосередньо пов’язаних з діяльністю органів друку. Сучасне редагування належить до сфери суспільно-культурної професійної діяльності, що спрямована на аналіз і вдосконалення мовних творів під час їх підготовки до відтворення засобами поліграфії, або до трансляції. (Хоню, 2006, с. 45)

Упорядкування списку використаних джерел

Список використаних джерел розміщується в кінці роботи на окремій сторінці. Він надає інформацію, необхідну для того, щоб знайти і отримати будь-яке джерело, процитоване в тексті документа. Кожне джерело, процитоване в роботі, має з'явитися у списку використаних джерел. Так само, кожен запис у списку використаних джерел має бути згаданим в тексті роботи. Назва списку використаних джерел – Список посилань. Цитований матеріал наводиться в алфавітному порядку за прізвищем автора (редактора/укладача, якщо немає автора). Якщо матеріал не має автора, його розподіляють за першою літерою його назви.

Якщо в бібліографічному описі зазначено кілька робіт одного й того ж автора, редактора або упорядника, тоді записи розташовуються в хронологічному порядку за роками видання в порядку зростання. Кожен бібліографічний опис джерела починається з нового рядка з вирівнюванням по ширині без відступів.

Наприклад: Benjamin, A. C. (1960). The ethics of scholarship: A discussion of problems that arise in its application. Journal of Higher Education, 31(9), 471-480.

Правила бібліографічного опису для списку використаних джерел

Якщо в публікації зазначено не більше семи авторів (редакторів/укладачів, якщо книга без автора), то у посиланні необхідно вказати усіх авторів (див. бібліографічні описи книг з авторами). Якщо в публікації зазначено вісім та більше авторів (редакторів/укладачів), у посиланні необхідно перерахувати імена перших шести авторів, а потім вставити три крапки (...) та додати ім'я останнього автора (див. бібліографічні описи книг з авторами). Назви книг, журналів зазначаються без скорочень

Див. також

• Стиль Ванкувер

Джерела

Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах: методичні рекомендації / автори-укладачі: О. Боженко, Ю. Корян, М. Федорець ; Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ; Українська бібліотечна асоціація. — Київ: УБА, 2016.

Ця стаття містить текст, поширений під вільною ліцензією Creative Commons «Attribution-ShareAlike» 4.0 Всесвітня: Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах: методичні рекомендації,