Середземномор'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середземномор'я
Зображення
Названо на честь Середземне море
Площа 4 000 000 км²
CMNS: Середземномор'я на Вікісховищі

Координати: 35° пн. ш. 18° сх. д. / 35° пн. ш. 18° сх. д. / 35; 18

Приблизні межі регіону Середземномор'я вказані червоним
Захід сонця над Середземним морем, вигляд з міста Антіб (фр. Antibes), французька Рив'єра

Середземномо́р'я (грец. Μεσόγειος, італ. bacino del Mediterraneo, ісп. cuenca del Mediterráneo, фр. bassin méditerranéen, араб. حوض البحر الأبيض المتوسط‎) — міжконтинентальний історичний регіон, що простягнувся довкола Середземного моря та включає в собі також і саме море, і острови на ньому. До Середземномор'я відносять прибережні регіони Південної Європи, Передньої (або Західної) Азії та Північної Африки. Площа близько 4 мільйонів км².

Характерною особливістю цього простору, як порівняти до інших подібних регіонів внутрішніх морів, — є його географічне положення на теренах трьох континентів. Країни, територія яких знаходяться в межах цього регіону часто називаються середземноморськими. Проте територія декотрих із них, як наприклад Іспанія та Франція, виходить за межі регіону. А Португалія, що теж вважається середземноморською країною, взагалі не має прямого доступу до вищевказаного моря.

Існує декілька критеріїв щодо розмежування Середземномор'я. Вони носять попри фізично-географічний та політичний, насамперед і кліматичний та культурний характер. Так би мовити «на око», межі Середземномор'я нерідко визначають як ареал природного та потенційного поширення оливкового дерева. Цим самим стверджується обмеження регіону середземноморським кліматом — з дощовитою м'якою зимою та сухим жарким літом, що не відповідає дійсності. Адже не у всіх місцевостях з цим кліматом (наприклад у горах) ростуть оливки та й навіть суто прибережні регіони моря мають часто відмінні кліматичні якості. Окрім цього існує загальноприйнята думка, що регіони, де хоча й панує такий тип клімату, але які значно віддалені від Середземного моря, не вважаються середземноморськими. Це відноситься до кількох областей довкола Чорного моря та високогір'я Загросу, що в Ірані.

Фізико-географічний нарис[ред. | ред. код]

Середземномор'я знаходиться в межах Альпійської складчастої геосинклінальної області, багато районів відрізняються сильною сейсмічною активністю, є активні вулкани (Етна, Везувій, Стромболі). Для рельєфу північної частини характерне чергування середньовисотних гір, плоскогір'їв, горбистих рівнин; у багатьох районах розвинений карст (Динарське нагір'я та інші). В африканській частині широко розповсюджені пластові рівнини.

Субтропічний середземноморський клімат. Опадів на рівнинах 300—400 мм, у горах до 3 000 мм на рік (максимально в холодне півріччя). На південь і схід посушливість клімату зростає. Довгий (понад 7 місяців) вегетаційний період допускає вирощування субтропічних і ряду тропічних культур, проте нестача води стримує розвиток землеробства і садівництва. Річки влітку значно міліють, їх води значною мірою використовуються для зрошення. Основні річки: Ебро, Рона, По, Мариця, Ніл (деякі беруть початок за межами Середземномор'я).

У рослинному покрові переважають формації ксерофітових вічнозелених чагарників (маквіс, фригана, гарига), зустрічаються ділянки жорстколистих, широколистих і хвойних лісів (головним чином у горах). В африканській і азійській частинах Середземномор'я — напівпустелі і пустелі. Вирощують пшеницю, кукурудзу; сади, виноградники, плантації цитрусових, маслин; у гірських районах — тваринництво (головним чином вівчарство), в прибережних водах — рибальство (сардина, тунець).

Багато ділянок узбережжя (Рив'єра та інші) перетворені в курортні зони.

Країни регіону[ред. | ред. код]

Африка:

Азія:

Європа:

Курсивом виділені країни, що не мають безпосередньо виходу до Середземного моря.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Attenborough, David «The First Eden: the Mediterranean World and Man». Little Brown and Company, Boston,? 1987. (англ.)
  • Dallman, Peter F. «Plant Life in the World's Mediterranean Climates». California Native Plant Society, University of California Press, Berkeley, California, 1998. (англ.)
  • Suc J-P. Origin and evolution of the Mediterranean vegetation and climate in Europe. 1984.Nature #307: p. 429—428. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]