Сурков Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Микола Васильович Сурков (1904, місто Ачинськ, тепер Красноярського краю Російська Федерація — липень 1985, місто Київ) — радянський діяч органів державної безпеки. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у родині дорожнього майстра. У 1920 році закінчив 3-х класне вище початкове училище станції Боготол Томської залізниці.

У листопаді 1920 — травні 1921 р. — співробітник Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК) станції Боготол. У травні 1921 — серпні 1923 р. — співробітник ВНК-ДПУ станцій Барнаул, Красноярськ, Новомиколаївськ Томської залізниці. У серпні 1923 — вересні 1926 р. — співробітник ОДПУ станцій Сковородино, Чита Читинської залізниці.

Член ВКП(б) з квітні 1924 року.

У жовтні 1926 — березні 1927 р. — ад'ютант начальника відділення дорожньо-транспортного відділу ОДПУ станції Москва Московсько-Київсько-Воронезької залізниці.

У березні 1927 — жовтні 1928 р. — співробітник ОДПУ станції Київ Московсько-Київсько-Воронезької залізниці. У жовтні 1928 — вересні 1931 р. — співробітник ОДПУ станції Конотоп Західної залізниці. У вересні 1931 — грудні 1933 р. — оперуповноважений відділення дорожньо-транспортного відділу ОДПУ станцій Брянськ-2, Жлобин Західної залізниці.

У січні — липні 1934 р. — уповноважений Секретно-оперативної частини Транспортного відділу ОДПУ СРСР. У липні 1934 — 1935 р. — уповноважений, оперуповноважений 1-го відділення Транспортного відділу ГУДБ НКВС СРСР. У 1935 — квітні 1938 р. — заступник начальника 2-го відділення 6-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. У квітні — серпні 1938 р. — начальник 8-го відділення 1-го відділу 3-го Управління НКВС СРСР.

У серпні 1938 — листопаді 1940 р. — начальник Дорожньо-транспортного відділу НКВС Південно-Донецької залізниці. У листопаді 1940 — березні 1941 р. — начальник Дорожньо-транспортного відділу НКВС залізниці імені Дзержинського.

У квітні — серпні 1941 р. — начальник Управління Народного комісаріату державної безпеки УРСР по Дніпропетровській області. У серпні — листопаді 1941 р. — начальник Управління Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР по Дніпропетровській області.

У листопаді 1941 — лютому 1942 р. — начальник Транспортного відділу НКВС залізниці імені Куйбишева.

У жовтні 1941 — травні 1943 р. — начальник оперативної групи НКВС УРСР Дніпропетровського напряму, прикомандирований до Управління НКВС СРСР по Івановській області. У травні — жовтні 1943 р. — начальник слідчої групи НКДБ УРСР у місті Казань РРФСР.

У жовтні 1943 — січні 1951 р. — начальник Управління Народного комісаріату-Міністерства державної безпеки УРСР по Дніпропетровській області.

У січні 1951 — березні 1953 р. — начальник Управління Міністерства державної безпеки СРСР по Свердловській області РРФСР.

У березні — червні 1953 р. — начальник Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР по Волинській області.

У червні 1953 — квітні 1954 р. — начальник 5-го Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР.

У червні 1954 — липні 1957 р. — начальник 2-го Управління Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР.

З липня 1957 р. — на пенсії у місті Києві.

Звання[ред.ред. код]

  • старший лейтенант державної безпеки (14.12.1935)
  • капітан державної безпеки (2.12.1937)
  • майор державної безпеки (7.04.1942)
  • полковник державної безпеки (14.02.1943)

Нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941–1954: справочник — Москва, 2010