Сходненська ГЕС
| Сходненська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 55°50′07″ пн. ш. 37°25′51″ сх. д. / 55.83536111° пн. ш. 37.43072222° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Стан | діюча |
| Річка | Канал імені Москви |
| Каскад | Канал імені Москви |
| Початок будівництва | 1939 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 30 МВт |
| Середнє річне виробництво | 30 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 35,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 2 × Ф-2500 |
| Витрата через турбіни | 110 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2хСВ-546/110-32 |
| Потужність гідроагрегатів | 2×15 МВт |
| Основні споруди | |
| Висота греблі | 32 м |
| Довжина греблі | 1300 м |
| Шлюз | є |
| ЛЕП | 110 кВ, 2 × 25 МВА; 6,6 кВ, 2 × 2,5 МВА |
| Власник | Канал імені Москви] |
  Сходненська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Сходненська ГЕС у Вікісховищі  | |
Сходненська ГЕС — гідроелектростанція в складі каналу імені Москви на північному заході Москви. Одна з електростанцій каналу.
ГЕС побудована в 1939 році за дериваційною схемою, використовуючи перепад висот між Хімкинським водосховищем і річкою Москвою.
Склад споруд ГЕС:
- земляна гребля Хімкинського гідровузла довжиною 1300 м і максимальною висотою 32 м;
- підвідний дериваційний канал;
- напірний басейн;
- напірний вузол;
- напірні трубопроводи (2 нитки) завдовжки 181 м;
- будівля ГЕС;
- відвідний канал.
Потужність ГЕС — 30 МВт, середньорічне вироблення — 30 млн кВт·год. У будівлі ГЕС встановлено 2 радіально-осьових гідроагрегати потужністю по 15 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 35,5 м. Напірні споруди ГЕС утворюють Хімкинське водосховище площею 4 км², повним і корисним об'ємом 2,9 і 0,67 км³.
Через Сходненську ГЕС у річку Москву перекидається близько 80 % обводнювального стоку (ще 20 % — через судноплавні шлюзи). Особливістю ГЕС були дерев'яні напірні трубопроводи великого діаметра (5 м). У 1974 році трубопроводи були замінені, але до початку 2000-х рр. вони знову прийшли в повну непридатність, що створило загрозу їх руйнування і припинення подачі води в річку Москву, що загрожувало серйозно порушити водопостачання міста Москви. У 2005 р. один із двох трубопроводів був замінено на металевий, у 2006 р. було замінено другий.