Москва (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Москва-ріка
Moscow 05-2017 img13 Krymsky Bridge.jpg
55°05′00″ пн. ш. 38°50′00″ сх. д. / 55.08333333336077686226417427° пн. ш. 38.83333333336077686226417427° сх. д. / 55.08333333336077686226417427; 38.83333333336077686226417427
Витік Старьковське болото
(Смоленсько-Московська височина)
• координати 55°28′56″ пн. ш. 35°27′10″ сх. д. / 55.48230000002777729° пн. ш. 35.45290000002777475° сх. д. / 55.48230000002777729; 35.45290000002777475
висота, м 155 м
Гирло Ока біля Коломни
• координати 55°04′31″ пн. ш. 38°50′44″ сх. д. / 55.07527777780577338° пн. ш. 38.84555555558377193° сх. д. / 55.07527777780577338; 38.84555555558377193
Басейн басейн Волги[d]
Країни: Росія (Смоленська та Московська області)
Площа: 17 600 км² км²
Регіон Московська область, Смоленська область і Москва
Довжина 502 км
Середньорічний стік 109 м³/с
Притоки: Ruza River[d], Яуза, Neglinnaya River[d], Q2108884?, Істра, Setun River[d], Pakhra River[d], Нерська, Канал імені Москви, Q1147744?, Сходня, Pekhorka River[d], Q4065710?, Q4077508?, Q4078866?, Bezerka[d], Q4102143?, Q4105826?, Q4106138?, Q4106842?, Q4130378?, Гжелка, Q4140778?, Gorodnya River[d], Q4169121?, Q4174998?, Q4181226?, Q4181459?, Q4187535?, Q4201323?, Iskona River[d], Q4228324?, Kotlovka River[d], Q4262581?, Q4287423?, Q4287592?, Q4288929?, Q4300579?, Q4314650?, Q4321752?, Q4338983?, Q4339919?, Q4342512?, Q4359892?, Q4379362?, Q4388412?, Q4412041?, Q4418060?, Q4451511?, Q4484369?, Хімка, Khimki Reservoir[d], Q4499549?, Chura river[d], Q4539960?, Q14914698?, Q14943409?, Q14943424?, Q15039012?, Q15985174?, Q19909321?, Q21043290?, Q21043379?, Q21043426?, Q21043447?, Q21043444?, Q21043467?, Q21641761?, Q23035734? і Q23035738?
код ДВР Росії 09010101012110000023004
GeoNames 524895
CMNS: Москва-ріка на Вікісховищі

Москва́ (зазвичай Москва-ріка) — річка в Центральній Росії, в Московський і частково в Смоленський областях, ліва притока Оки (басейн Волги). Довжина 502 км, сточище 17 600 км². Бере початок в Старьковському болоті на схилі Смоленсько-Московської височини. Витік її називався «Москворіцька калюжа». У верхній течії (16 км від витоку) перетинає Смоленську область, проходячи через Михайлівське озеро (на думку деяких, звідси і починається власне Москва-ріка). Впадає в Оку у міста Коломна. Загальне падіння від витоку до гирла становить 155,5 м.

Етимологія[ред. | ред. код]

За однією з гіпотез, назва «Москва» походить від мови балтів, і значить «рідке, мокре, драглисте». Оскільки в межах стародавнього міста Москви такий привід дали два місця — простір на низинних берегах річки Неглінки та особливо простір навпроти Кремля, за Москвою-рікою, що заливали весною водою, яка не висихала до середини літа, утворюючи цим болотисту місцевість — «смердюче багно»[1]. Тільки в межах міста Москви річка Москва робить 11 великих звивистих петель (не менше звивиста р. Москва у своїх верхів'ях, близько Можайську, і в середній течії, близько Звенигорода)[2][3].

Слов'янська етимологія підтримана або розроблена С. П. Обнорським, Г. А. Ильинским, П. Я. Черних, Т. Лер-Сплавинским, М. Фасмером.[4][5][6]

Як вважають дослідники, слово «Москва» належало раніше до давньоруському типу відмінювання на * -ū-, називний відмінок якого закінчувався на -ы. Наприклад, бры (суч. брову), боукы (суч. буква), *кры (суч. кров), любы (суч. любов), свекры (суч. свекруха), цьркы (суч. церква) і ін. Таким чином, найдавнішою формою топоніма була засвідчена в писемних пам'ятках форма *Москы. Уже в дуже ранню епоху форма називного відмінка даного типу відмінювання замести формою знахідного. Для цієї стадії є засвідчені форми «Моск'вь» і «Московь», звідки в іноземних мовах виникли назви типу англ. Moscow, нім. Moskau, фр. Moscou. Надалі відмінювання на * -ū- взагалі припинив своє існування: лексеми, які до нього ставилися, влилися в більш продуктивні типи на *-i- (кров, брову, любов, свекруха, церква) і * -ā- (буква, бруква, смоква, бадилля, плотва, діалектні форми церква, морква, а також Москва).

Корінь *mosk- в праславянском мовою означав «в'язкий, топкий» або «болото, вогкість, волога, рідина», причому існували паралельні дублетні освіти mozg- і *mosk-. Те, що корінь Моск- за своїм значенням пов'язаний з поняттям «волога», підтверджується вживанням його в інших слов'янських і європейських мовах: в українській мові існує назва української річки з ім'ям Москва, яка знаходиться на території Західної України, в словацькій мові зустрічається загальне слово moskva, що означає «вологий хліб в зерні» або «хліб, зібраний з полів в дощову погоду»; в литовській мові існує дієслово mazgóti «мити, полоскати», а в латиською мовою — дієслово mazgāt, що означає «мити». У сучасній російській мові цей корінь представлений словом «вогкий» — сирої (про погоду).

У слов'янському ареалі відомо безліч гідротопонімов з цим коренем:

  • Назва річок Мозгава (або Москава) в Польщі і Німеччині;
  • Московіц (або Московка) — озеро і річка, приплив Березини;
  • річка Москва — приплив Тиси в Рахівському районі Закарпаття, Україна;
  • Струмок Московець;
  • Село Московець в Болгарії;
  • Численні балки Московки на Україні;
  • річка Маска в Мінській області, Білорусь.

Згідно книжкової легенді, назва річки походить від імені князя Мосоха, який кочував уздовж неї.[7]

Існують також інші гіпотези про походження гідроніма «Москва». Згідно з однією версією, назва походить з фінно-угорської групи мов. Склад -ва означає «вода», «річка» або «мокрий», а основа моск- може мати значення «телиця, корова». За іншою версією, назва походить від фінно-угорського, а точніше мерянського, слова маскá, яке означає «ведмідь»[8]. Згідно зі слов'янською гіпотезою корінь моск- означає «в'язкий, грузький» або «болото, вогкість, волога, рідина». Також існує версія про балтійське походження назви річки[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Н. М. Михайлова, «МОСКВОВЕДЕНИЕ», Учебное пособие, курс лекций 1994—1997 г.г., сайт издательства «Летучая мышь» (рос.)
  2. Топоров В. Н. «Baltica» Подмосковья // Балто-славянский сборник. — М. : Наука, 1972. — С. 217-280. (рос.)
  3. Топоров В. Н. Древняя Москва в балтийской перспективе // Балто-славянские исследования. 1981. — М. : Наука, 1982. — С. 3-61. (рос.)
  4. Смолицкая Г. П. История формирования топонимии Москвы // Вопросы географии. — М.: Мысль, 1985. — Сб. 126. — С. 13—14.
  5. Афанасьев А. П. Финно-угорская гипотеза топонима Москва // Вопросы географии. — М.: Мысль, 1985. — Сб. 126. — С. 99.
  6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс, 1987. — Т. 3. — С. 660—661.
  7. Сочинение Георгія Конискаго, Архиепіскопа Беларускаго — Исторія Русов или Малой Россіи, — Москва, Императорскаго Общества Исторіи і Древностей Російских, 1846. (репринтное воспроизведение издания 1846 года, РИФ «Дзвін», 1991 ISBN 5-7707-1294-5)
  8. а б Какие существуют гипотезы о происхождении слова «Москва»?. moscow.gramota.ru. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2010-08-19.