Сієніт
Сієніт | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Генезис | інтрузивна порода |
Мінеральний склад | калієвий польовий шпат, плагіоклаз; з домішками рогової обманки, біотиту, піроксену |
Кислотність | середня порода (SiO2 52—65 %) |
Ідентифікація | |
Колір | сіруватий, рожевий |
Структура | кристалічна, іноді порфироподібна; дрібно- і середньозерниста |
Текстура | масивна |
Форма залягання | дайки, штоки |
Окремість | пластова, паралелепипедна |
Різновиди | кварцові, лужні, фельдшпатоїдні |
Питома вага | 2,6 г/см³ |
Практичне значення | |
будівельний матеріал |
Сієні́т (від Syene), (рос. сиенит, англ. syenite, sienite; нім. Syenit m) — кристалічна, зерниста глибинна магматична гірська порода, яка складається на 60-90% з лужного польового шпату (ортоклазу) (див.) та рогової обманки. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін-Сієна (тепер — Асуан).
За вмістом кремнезему С. належить до середніх гірських порід, відрізняючись від діориту великим вмістом лугів. За лужністю С. поділяють на 3 групи: нормальної, підвищеної (сублужні) лужності і лужні. Перші складені калієвим польовим шпатом, роговою обманкою, біотитом, піроксенами (авгітом, діопсидом), присутні плагіоклази. Вміст акцесорних мінералів (апатит, сфен, циркон, магнетит, ільменіт) нерідко досягає 5%. Сублужні та лужні С. містять тільки лужні польові шпати, серед темнокольорових мінералів з'являються лужні амфіболи (баркевікіт, рибекіт, арфведсоніт, гастингсит) і піроксени (егірин, егірин-авгіт). Нефелінові С. виділяються в окрему групу фельдшпатоїдних порід. До С. належить також група жильних меланократових гірських порід — лампрофірів. Структури С. від крупно- до дрібнозернистих і порфировидних. Текстури масивні. Колір від рожевого до сірого. Густина 2600–2750 кг/м3, межа міцності на стиск 150–300 МПа.
Добрий будівельний матеріал. Зустрічається на Кавказі а також у Володарському районі України.
Література[ред. | ред. код]
- Словник-довідник з фізичної географії / укл. Єна О. В., Супричов О. В. — Київ, 2002. — с. 238
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
![]() |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |