Сіґтрюґґ Ґнупассон
| Сіґтрюґґ Ґнупассон | |
|---|---|
| Sigtrygg Gnupasson | |
 Камінь на пам'ять Сіґтрюґґа | |
| Народився | невідомо |
| Помер |
бл. 934/940 Хедебю |
| Діяльність | король |
| Титул | конунґ Данії |
| Термін | 915—917 роки |
| Попередник | Ґнупа Олафсон |
| Наступник | Кнуд I Гардекнуд |
| Рід | Династія Олафа |
| Батько | Ґнупа Олафсон |
| Мати | Асфрід Одінкарсдоттір |
Сіґтрюґґ Ґнупассон (Sigtrygg Gnupasson) (д/н — бл. 934/940) — конунґ Данії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син конунґа Ґнупи та Асфрід Одінкарсдоттір. Згідно зі свідченням Адама Бременського, зі слів данського короля Свейна II, Сіґтрюґґ правив Данією в той час, коли архієпископом Бремена був Гоґер у 909—917 роках. Його існування підтверджується рунічними текстами на двох каменях (DR2 і DR4), споруджених, поблизу Хедебю в Шлезвігу його Асфрід. Резиденцією Сіґтрюґґа було місто Хедебю.
Адам Бременський повідомляє, що ще до смерті Гоґера Кнуд I Гардекнуд напав на Данію і повалив Сіґтрюґґа. Проте Відукінд Корвейський стверджує, що Chnuba (зазвичай ототожнюється з Ґнупою, батьком Сіґтрюґґа) правив 934 року й пізніше, поки не був розбитий Ґормом Старим.
Сам Адам Бременський згадує існування декількох правителів в той час, але це твердження сучасними дослідниками ставиться під сумнів. Напевне, у 915—917 роках Кнуд I об'єднав острови Зеландія, Фюн й значну частину Ютландії. Згадки про правління Ґнупи у 934 році може були лише проявом повстання колишніх конунґів і гевдінґів проти єдиної монархії. Тому висловлюється думка, що Сіґтрюґґ Ґнупассон зазнав поразки близько 917 року, але залишився морським конунґом. Згодом Сіґтрюґґ брав участь у походах до сучасних Нормандії та Голландії й помер близько 940 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Aksel E. Christensen: Vikingetidens Danmark paa oldhistorisk baggrund; 2. udgave; Akademisk Forlag, Universitetsforlaget i København 1977; ISBN 87-500-1732-2
- Adam af Bremens krønike. Dansk udgave ved Allan A. Lund. Illustreret af Jørgen Kraglund. 300 sider. Forlaget Wormianum 2000. ISBN 87-89531-01-9