С-10 «Гранат»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
С-10 «Гранат»
Пускова установка 9В2413 комплексу РК-55 та КР КС-122. 26 серпня 1988
Пускова установка 9В2413 комплексу РК-55 та КР КС-122. 26 серпня 1988
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні 19841989
Оператори Прапор ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Війни Холодна війна
Історія виробництва
Розробник СМКБ «Новатор»
Розроблено 1975-1984
Виробник СМКБ «Новатор»
Виготовлення 1984
Характеристики
Вага 1 500 кг
Довжина 8090 мм
Діаметр 510 мм
Потужність вибуху 200 кт

Операційна
дальність
до 2500 км
Швидкість 0,7 М

С-10 «Гранат» у Вікісховищі

С-10 «Гранат» (Індекс ГРАУ ВМФ: 3К10, за класифікацією МО США та НАТО: SS-N-21 «Sampson») — радянський ракетний комплекс морського базування з крилатою ракетою стратегічного призначення КС-122, призначений для використання з 533-мм торпедних апаратів підводних човнів для ураження важливих цілей потенційного супротивника із заздалегідь відомими координатами.

Розробку C-10 або «Гранат» здійснювало СМКБ «Новатор» під керівництвом головного конструктора Л. В. Люльєва. Система інерційного управління ракетою розроблялася в НДІП (НДІПріборобудування) під керівництвом головного конструктора А. С. Абрамова.

В 1984 комплекс був прийнятий на озброєння ВМФ СРСР для підводного старту з 533-мм торпедних апаратів підводних човнів.

Першу успішну стрільбу двома КР на Тихоокеанському флоті провели на державних випробуваннях АПЧ К-322 «Кашалот» проєкту 971 «Щука-Б» у 1989 році.

При прийнятті на озброєння під цей ракетний комплекс було модернізовано три підводні човни проєкту 667А «Навага» до проєкту 667АТ «Груша».

2 грудня 1993 року в період несення бойового чергування екіпаж АПЧ К-391 «Кит» (проєкту 971 «Щука-Б») вперше в історії ВМФ виконав стрільбу двома крилатими ракетами комплексу C-10 «Гранат» з одного району бойових дій за різними польотними завданнями.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Воронин И. И., Автономный ракетный комплекс «Рельеф» // Оружие «Старта». 60 лет трудовой и боевой славы. Екатеринбург, 2009 год..(рос.)