ТЕС Бенгазі-Північ
| 32°12′07″ пн. ш. 20°07′54″ сх. д. / 32.201972222249771960° пн. ш. 20.13191666669477797° сх. д.Координати: 32°12′07″ пн. ш. 20°07′54″ сх. д. / 32.201972222249771960° пн. ш. 20.13191666669477797° сх. д. | ||||
| Країна |
 Лівія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Лівія, біля Бенгазі | |||
| Введення в експлуатацію | 1979 (перша черга), 1995—2006 (друга черга), 2014 (третя черга) | |||
| Вид палива | нафтопродукти -> природний газ | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 4х40 (перша черга), 1х410 + 1х445 (друга черга), 1х750 (третя черга) | |||
| Котельні агрегати | Deutsch Babcock (перша черга), котли-утилізатори Doosan (друга черга) | |||
| Турбіни | парові AG-Kais G100K (перша черга), 2 газові ABB Asea Brown Boveri GT13E1 + 1 парова Daewoo / 1 газова ABB Asea Brown Boveri GT13E1 + 1 газова Alstom GT13E2 + 1 парова Daewoo, (перший / другий блоки другої черги), 2 газові Siemens V94.3A + 1 парова Fuji (третя черга) | |||
| Електрогенератори | AG-Kais SU7199-2 (перша черга), ABB Asea Brown Boveri/Alstom WY212-092LLT (друга черга) | |||
| Встановлена електрична потужність |
160 (перша черга), 855 (друга черга), 750 (третя черга) | |||
| Материнська компанія | General Electricity Company of Libya (GECOL) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Бенгазі-Північ | ||||
 | ||||
Координати: 32°12′07″ пн. ш. 20°07′54″ сх. д. / 32.201972° пн. ш. 20.131917° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Бенгазі-Північ — теплова електростанція в Лівії, розташована на узбережжі Середземного моря за кілька кілометрів на північ від міста Бенгазі. Станом на середину 2010-х найпотужніша ТЕС у східній частині країни (Киренаїці).
В 1979 році на площадці станції ввели в експлуатацію чотири парові турбіни AG-Kais G100K потужністю по 40 МВт.[1]
В період з 1995 по 2006 роки спорудили другу чергу із двох енергоблоків, що працюють за технологією комбінованого парогазового циклу. При цьому спочатку в 1995-му запустили на роботу у відкритому циклі три газові турбіни виробництва ABB Asea Brown Boveri типу GT13E1 потужністю по 130 МВт, і лише в середині 2000-х доповнили їх ще однією газовою турбіною Alstom типу GT13E2 дещо більшої потужності 165 МВт та двома паровими турбінами Daewoo потужністю по 150 МВт (кожну з останніх через котли-утилізатори живлять дві газові турбіни). В результаті утворились два блоки дещо різної потужності — 410 та 445 МВт.[2]
Первісно станція працювала на нафтопродуктах, проте у 2000-х роках сюди дотягнули газопровід Марса-Брега – Бенгазі, що дозволило перейти на блакитне паливо.
А в 2014 році завершили третю чергу, яка складається з парогазового блоку з трьома турбінами по 250 МВт кожна: двома газовими виробництва компанії Siemens типу V94.3A та однією паровою Fuji. Видача продукції останньої черги відбувається через підстанцію, що працює під напругою 400 кВ.[3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ North Bengazi Thermal Power Plant Libya - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Benghazi North CCGT Power Plant Libya - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ ACESCo - Power Generation Projects. acesco-ly.com (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ User, Super. Benghazi North CC New Gas Power Plant. www.industryabout.com (en-gb) . Процитовано 17 січня 2018.