ТЕС Зувайтіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Зувайтіна
30°57′15″ пн. ш. 20°06′58″ сх. д. / 30.95419444447177781° пн. ш. 20.11611111113877826° сх. д. / 30.95419444447177781; 20.11611111113877826Координати: 30°57′15″ пн. ш. 20°06′58″ сх. д. / 30.95419444447177781° пн. ш. 20.11611111113877826° сх. д. / 30.95419444447177781; 20.11611111113877826
Країна  Лівія
Розташування Лівія Лівія, біля Ез-Зувайтіна
Введення в експлуатацію 1994 (перша черга), 2010 (друга черга, газотурбінна)
Модернізація йде модернізація другої черги у парогазову
Вид палива нафтопродукти -> природний газ
Енергоблоки 4х50 (перша черга), 2х285 (друга черга, газотурбінна)
Турбіни 4 газові ABB Asea Brown Boveri GT8BC (перша черга), 2 газові Siemens SGT5-PAC-4000F (друга черга, газотурбінна)
Електрогенератори ABB Asea Brown Boveri WY16L068LL (перша черга)
Встановлена електрична
потужність
200 (перша черга), 570 (друга черга, газотурбінна)
Материнська компанія General Electricity Company of Libya (GECOL)
ідентифікатори і посилання
ТЕС Зувайтіна. Карта розташування: Лівія
ТЕС Зувайтіна
ТЕС Зувайтіна
Мапа

ТЕС Зувайтіна — теплова електростанція в Лівії, розташована на узбережжі Середземного моря за кілька кілометрів на північ від міста Ез-Зувайтіна.

Станцію ввели в експлуатацію у 1994 році з чотирма встановленими на роботу у відкритому циклі газовими турбінами виробництва ABB Asea Brown Boveri типу GT8BC потужністю по 50 МВт.[1] Первісно вони використовували нафтопродукти, проте через кілька років сюди провели газопровід з Марса-Бреги, що дозволило перейти на блакитне паливо.

У 2010 році станцію підсилили двома турбінами компанії Siemens типу SGT5-PAC-4000F потужністю по 285 МВт.[2] Їх встановили на роботу у відкритому циклі, проте невдовзі законтрактували перетворення другої черги на парогазовий блок комбінованого циклу, для чого змонтують парову турбіну потужністю 250 МВт. Останній проект на тлі проблем з безпековою ситуацією в країні посувався з затримками, так що станом на 2017 рік було виконано близько 70 % робіт.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zwitina (Zuwaytinah) OCGT Power Plant Libya - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 17 січня 2018.
  2. ENKA IN LIBYA 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2018.
  3. Current Status and Future Plans of Libya’s Power System Eng. Ali M Sasi CEO 29th August 2017. Архів оригіналу за 14 січня 2018.