ТЕС Суецька затока
29°37′07″ пн. ш. 32°21′11″ сх. д. / 29.618805555583779920° пн. ш. 32.353194444471775° сх. д.Координати: 29°37′07″ пн. ш. 32°21′11″ сх. д. / 29.618805555583779920° пн. ш. 32.353194444471775° сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | ![]() | |||
Введення в експлуатацію | 2002 | |||
Вид палива | природний газ | |||
Енергоблоки | 2х341,25 | |||
Котельні агрегати | 2 Foster-Wheeler | |||
Турбіни | 2 парові Toshiba | |||
Електрогенератори | Toshiba | |||
Встановлена електрична потужність | 682,5 | |||
Материнська компанія | Tanjong | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
![]() |
ТЕС Суецька затока — теплова електростанція на північному сході Єгипту.
Розташована на узбережжі Червоного моря біля порту Айн-Сохна (40 км на південний захід від Суецу). Споруджена на початку 2000-х років, стала однією з останніх класичних конденсаційних електростанцій Єгипту. Обладнана двома паровими турбінами виробництва компанії Toshiba потужністю по 341 МВт.[1]
Станція ділить виробничий майданчик зі спорудженою в середині 2010-х ТЕС Айн-Сохна. Проте на відміну від останньої, яка належить державній єгипетській компанії, будівництво ТЕС Суецька затока відбувалось за схемою BOOT (build-own-operate-transfer, будуй-володій-експлуатуй-передай). Приватним інвестором виступила французька компанія GDF Suez, а в 2006 році проект викупила малайзійська Tanjong.[2]
Для охолодження використовується морська вода.
Як паливо станція споживає природний газ, що надходить по трубопровідному коридору Ель-Тіна – Айн-Сохна.
- ↑ Suez Gulf Gas Thermal Power Plant Egypt - GEO. www.globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 12 грудня 2017.
- ↑ Power Sector Financial Vulnerability Assessment Impact of the Credit Crisis on Investments in the Power Sector Arab Republic of Egypt (PDF).