Таксобень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Село Таксобень
молд./рум. Taxobeni
Основні дані
47°23′15″ пн. ш. 27°35′26″ сх. д. / 47.38750° пн. ш. 27.59056° сх. д. / 47.38750; 27.59056Координати: 47°23′15″ пн. ш. 27°35′26″ сх. д. / 47.38750° пн. ш. 27.59056° сх. д. / 47.38750; 27.59056
Країна Молдова Молдова
Район Фалештський район
Комуна Таксобень
Перша згадка 16 червня 1598[2]
Населення 1349 (2004)[1]
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
MD-5950
Телефонний код +373-259
Висота над р.м. 60 м
Відстань
До районного центру
 — фізична 22 км
До Кишинева
 — фізична 102 км
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 617274
Freebase /m/04zyk55
Карта
Таксобень. Карта розташування: Молдова
Таксобень
Таксобень
Таксобень (Молдова)
Мапа

CMNS: Таксобень у Вікісховищі

Таксобень (молд./рум. Taxobeni) — село у Фалештському районі Молдови. Адміністративний центр однойменної комуни, до складу якої також входять села Грубна-Ноуе та Вренешть[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2004 року[4] у селі проживали 1349 осіб.

Національний склад населення села:

Національність Кількість осіб Відсоток
молдавани
румуни
1309
7
97,0%
0,5%
українці 27 2,0%
росіяни 3 0,2%
гагаузи 1 0,1%
болгари 1 0,1%
інша / без відповіді 1 0,1%
Всього 1349 100%

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe medii, localităţi şi sexe, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
  2. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-ZChișinău: Universitas, 1991. — С. 320. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
  3. ЗАКОН Nr. 764 от 27.12.2001 об административно-территориальном устройстве Республики Молдова ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
  4. Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe naţionalităţi şi localităţi, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 7 січня 2012.