Перейти до вмісту

Українці Молдови

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розселення українців у Молдові за результатами перепису 2001

За даними перепису населення 2024 року частка етнічних украї́нців у Респу́бліці Молдо́ва (без врахування "ПМР") становила 5,1 % від загальної чисельності населення країни (123 586 жителів).[1]

Чисельність

[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності етнічних українців Молдови
Рік Чисельність Частка Зміна Примітка
1817 30 000 6.2 %
1856 119 000 12.0 % 296.7 %
1897 379 698 19.6 % 219.1 %
1930 315 004 11.0 % 17.0 %
1941 261 200 11.1 % 17.1 %
1959 420 820 14.6 % 61.1 %
1970 506 560 14.2 % 20.4 %
1979 560 679 14.2 % 10.7 %
1989 600 366 13.8 % 7.1 %
2004 442 475 11.2 % 26.3 %
2014 181 035 6.5 % 59.1 % [2]

без врахування "ПМР"

2024 123 586 5.1 % 31.7 % [1]

без врахування "ПМР"

Основна маса українського населення зосереджена в північних і східних регіонах Молдови.

Частка етнічних українців Молдови у районному та часовому розрізі (без врахування "ПМР"), %
Місто/район/АТУ Румунська

назва

2004[3] 2014[2] 2024[1]
м. Кишинів Chișinău 8,28 5,75 5,37
м. Бєльці Bălți 23,74 17,04 13,16
Аненій-Нойський Anenii Noi 7,99 5,90 4,22
Бессарабський Basarabeasca 6,72 5,40 5,84
Бричанський Briceni 25,55 22,24 17,40
Кагульський Cahul 6,58 4,67 3,90
Кантемірський Cantemir 1,62 1,38 1,05
Калараський Călărași 3,73 3,25 2,74
Каушенський Căușeni 2,73 1,94 1,70
Чимішлійський Cimișlia 5,54 4,84 3,46
Кріуленський Criuleni 3,73 3,14 2,55
Дондушенський Dondușeni 12,69 11,24 8,26
Дрокійський Drochia 11,31 8,68 5,79
Дубесарський Dubăsari 1,53 0,51 0,48
Єдинецький Edineț 19,76 17,38 13,29
Фалештський Fălești 11,86 10,21 6,65
Флорештський Florești 8,98 6,92 3,91
Глоденський Glodeni 19,55 16,32 11,76
Гинчештський Hîncești 5,19 3,98 3,41
Яловенський Ialoveni 1,14 0,94 1,83
Леовський Leova 2,44 1,90 1,23
Ніспоренський Nisporeni 0,34 0,20 0,29
Окницький Ocnița 30,70 25,06 18,73
Оргіївський Orhei 3,89 3,00 2,21
Резинський Rezina 3,52 2,47 1,86
Ришканський Rîșcani 22,51 19,48 14,78
Синжерейський Sîngerei 9,70 7,25 4,92
Сороцький Soroca 5,00 3,69 2,09
Страшенський Strășeni 1,10 0,73 0,67
Шолданештський Șoldănești 2,50 1,84 1,10
Штефан-Водський Ștefan Vodă 3,09 2,50 2,40
Тараклійський Taraclia 6,13 5,16 4,94
Теленештський Telenești 1,25 0,92 0,65
Унгенський Ungheni 7,00 5,37 2,75
АТУ Гагаузія Găgăuzia 3,16 2,47 2,61
Громади Молдови з абсолютною перевагою етнічних українців (%, 2024, без врахування "ПМР")[1]
Громада Румунська

назва

Район %
Медвежа Medveja Бричанський 90,7
Унгурь (Унгри) Unguri Окницький 81,3
Галагора-де-Сус (Верхні Гологори) Halahora de Sus Бричанський 79,1
Міхайлень (Михайлени) Mihăileni Бричанський 76,3
Велчінец (Вовчинець) Vălcineț Окницький 75,7
Тецкани Tețcani Бричанський 75,1
Рекерія (Ракарія) Răcăria Ришканський 73,5
Малинівське Malinovscoe Ришканський 73,0
Дану Danu Глоденський 70,8
Богденешть (Богданешти) Bogdănești Бричанський 70,6
Шумна Șumna Ришканський 69,1
Мошана (Мошани) Moșana Дондушенський 68,6
Наславча Naslavcea Окницький 66,0
Булеєшть (Булаєшти) Bulăiești Оргіївський 65,1
Стольничень (Стольничени) Stolniceni Єдинецький 62,9
Бретушень (Братушани) Brătușeni Єдинецький 62,6
Слобозія-Шірауць (Слобідка Ширівська) Slobozia-Șirăuți Бричанський 62,4
Брезоая Brezoaia Штефан-Водський 60,9
Мусайту (Мусаїт) Musaitu Тараклійський 59,7
Наталієвка Natalievca Фалештський 59,7
Каларашівка Calarașovca Окницький 59,5
Белкеуць (Балківці) Bălcăuți Бричанський 59,3
Марамонівка Maramonovca Дрокійський 59,1
Берлінць (Берлинці) Berlinți Бричанський 57,6
Костянтинівка Constantinovca Єдинецький 54,7
Нігорень (Нагоряни) Nihoreni Ришканський 54,5
Голень (Голяни) Goleni Єдинецький 52,0
Логофтень (Логофтени) Logofteni Фалештський 52,0
Помпа Pompa Фалештський 51,5
Гиржаука (Гиржавка) Hîrjauca Калараський 51,1
Васілеуць (Василівці) Vasileuți Ришканський 50,7

Мова українців Молдови

[ред. | ред. код]

Станом на 2014 рік, в Молдові (без врахування "ПМР") мешкало 107 252 осіб (3,82 % населення Молдови), що вказала українською мовою рідною. Також, 73 802 осіб (2,63%) вказали українську мову повсякденною.[2]

Станом на 2024 рік, в Молдові (без врахування "ПМР") мешкало 71 878 осіб (2,98 % населення Молдови), що вказала українською мовою рідною. Також, 47 977 осіб (2,06%) вказали українську мову повсякденною.[1]

Рідна мова етнічних українців Молдови
Мова 2014[2] 2024[1]
кількість

осіб

частка,

%

кількість

осіб

частка,

%

українська 101 865 56,27 61 956 50,13
російська 68 854 38,03 54 498 44,10
молдовська/румунська 8 441 4,66 6 632 5,37
інші 238 0,13 423 0,34
не вказали 1 637 0,90 77 0,06
Всього 181 035 100 123 586 100
Повсякденна мова етнічних українців Молдови
Мова 2014[2] 2024[1]
кількість

осіб

частка,

%

кількість

осіб

частка,

%

російська 96 815 53,48 73 679 60,45
українська 65 225 36,03 37 667 30,90
молдовська/румунська 16 015 8,85 10 073 8,26
інші 497 0,27 428 0,35
не вказали 2 483 1,37 38 0,03
Всього 181 035 100 121 885 100
Громади Молдови з абсолютною перевагою україномовних в побуті (%, 2024, без врахування "ПМР")[1]
Громада Румунська

назва

Район %
Медвежа Medveja Бричанський 91,8
Унгурь (Унгри) Unguri Окницький 89,5
Тецкани Tețcani Бричанський 88,6
Міхайлень (Михайлени) Mihăileni Бричанський 83,1
Галагора-де-Сус (Верхні Гологори) Halahora de Sus Бричанський 75,4
Шумна Șumna Ришканський 72,3
Богденешть (Богданешти) Bogdănești Бричанський 71,8
Велчінец (Вовчинець) Vălcineț Окницький 71,0
Каларашівка Calarașovca Окницький 69,2
Шалвірій-Векі (Старі Шальвіри) Șalvirii Vechi Дрокійський 68,0
Берлінць (Берлинці) Berlinți Бричанський 65,8
Наславча Naslavcea Окницький 65,1
Мошана (Мошани) Moșana Дондушенський 63,4
Булеєшть (Булаєшти) Bulăiești Оргіївський 62,6
Рекерія (Ракарія) Răcăria Ришканський 60,3
Марамонівка Maramonovca Дрокійський 59,5
Дану Danu Глоденський 56,5
Теура-Веке (Старі Теури) Tăura Veche Синжерейський 56,1
Костянтинівка Constantinovca Єдинецький 55,6
Стольничень (Стольничени) Stolniceni Єдинецький 54,8
Белкеуць (Балківці) Bălcăuți Бричанський 53,8
Малинівське Malinovscoe Ришканський 52,8
Вільне володіння мовами серед етнічних українців Молдови (2024)[1][4]
Мова кількість

осіб

частка,

%

російська 106 160 87,10
українська 80 750 66,25
молдовська/румунська 48 225 39,57
англійська 10 492 8,61

Законодавче забезпечення розвитку української національної культури

[ред. | ред. код]
Див. також статтю Українсько-молдовські відносини.

Починаючи з кінця 1980-х років, у Республіці Молдова формувалася правова база в галузі міжетнічних відносин. 1 вересня 1989 року був прийнятий Закон «Про функціонування мов на території Республіки Молдова». Цей нормативний акт і донині є основним актом, що регулює використання й функціонування мов на території Республіки Молдова. Закон гарантує використання української мови для задоволення національно-культурних потреб українського населення Республіки, закріплює можливість використання української мови як мови спілкування з органами державної влади, гарантує право на виховання й навчання українською мовою.

У 1989 році прийнята Державна комплексна програма забезпечення функціонування мов на території Республіки Молдова. Окремий розділ Програми присвячений функціонуванню української мови в республіці. У цей час Департамент міжетнічних відносин розробляє проєкт нової програми.

Республіка Молдова 11 липня 2002 року підписала Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин, яка очікує на ратифікацію.

Двосторонні угоди

[ред. | ред. код]

23 жовтня 1992 року в Кишиневі був підписаний Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Молдова й Україною (набув чинності 5 січня 1997 року). Відповідно до положень Договору, Сторони гарантують забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин у повній відповідності з нормами, закріпленими у документах ООН і ОБСЄ. Сторони забезпечують особам, що належать до їхніх національних меншин, і які проживають на території відповідної Сторони, як індивідуально, так і разом з іншими членами своєї групи, право на свободу вираження, право на збереження й розвиток етнічної, культурної, мовної й релігійної самобутності, забезпечують захист від будь-яких спроб асиміляції проти їхньої волі.

Українська мова у сфері освіти, культури, науки, ЗМІ

[ред. | ред. код]

Починаючи з кінця 1980-х — початку 1990-х років, у Республіці Молдова поступово створюються умови для використання української мови у сфері освіти. У цілому ряді шкіл Республіки українська мова й література введені як окремі предмети, створені експериментальні класи, у яких процес навчання відбувається українською мовою.

У 2006—2007 навчальному році в 57 навчальних закладах Республіки (без урахування Придністровського регіону), зокрема, в 6 ліцеях українська мова й література вивчаються як навчальна дисципліна 3 години на тиждень. У трьох навчальних закладах Республіки (ліцеї с. Унгри, району Окниця; ліцеї с. Нигорень, район Ришкани; школі м. Бричани) функціонують 18 експериментальних класів, де навчання ведеться українською мовою.

Українську мову вивчають у понад 30 навчальних закладах Придністров'я.

У Бєльському педагогічному університеті ім. А.Руссо створена (1994) і функціонує кафедра української мови й літератури, яка готує вчителів української мови й літератури для середньої школи (підготовлено майже 100 вчителів). У Липканському педагогічному коледжі готують вихователів дитячих садків і вчителів української мови для початкових класів (з 1993 року). Значна частина вчителів української мови й літератури підготовлена в Україні. Щорічно майже 30 вчителів проходять курси підвищення кваліфікації в Україні. У закладах вищої освіти України навчаються 91 громадян Республіки Молдови, з яких 3 — в аспірантурі.

У Республіці видані підручники української мови й літератури, а також підручники для шкіл з українською мовою навчання. Над розробкою цих підручників працюють молдовсько-українські творчі колективи вчених і вчителів–практиків. У середніх навчальних закладах Республіки, де вивчається українська мова, введено курс «Історія, культура й традиції українського народу».

У Міністерстві освіти Республіки Молдова діє Відділ навчання мовами національних меншин, що займається питаннями викладання українською мовою.

У Кишиневі силами Товариства української культури в Республіці Молдова й інших українських етнокультурних організацій при храмі св. Володимира створений і функціонує український культурно-освітній центр, при якому відкрито музей «Українці в культурі Молдови», також постійно (з 1999 року) функціонує недільна школа, де вивчають українську мову й культуру українців, історію України. Школу відвідують переважно діти 1-4 класів.

З 1991 року в Кишиневі постійно функціонує Бібліотека української літератури ім. Лесі Українки. Вона володіє великим фондом літератури українською й іншими мовами, серед якої — твори класиків української літератури (Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, І.Нечуй-Левицкого та ін.), доробки сучасних українських письменників (О.Гончара, П.Загребельного та ін.). Значну частину фонду становлять періодичні видання України. Бібліотека проводить культурні заходи: зустрічі з цікавими людьми, вечори з відзначення ювілейних і пам'ятних дат України, літературні вечори, виставки.

У Республіці Молдова діють 259 українських фольклорних колективів, з яких 11 — зразкові. Традиційним стало проведення в Молдові щорічних новорічних свят, Днів слов'янської писемності й культури, Етнокультурного фестивалю, заходів з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. У всіх цих заходах беруть активну участь українські творчі колективи, а також етнокультурні організації, як республіканські, так і місцеві. Українці щорічно організовують заходи у рамках відзначення Шевченківських днів, днів пам'яті видатних діячів культури, відзначають День незалежності України, інші знаменні дати української історії, народні свята.

Великий внесок у розвиток і збагачення культури Молдови вносить створений у 1994 році Благодійний фонд професійних художників — українських народних майстрів «Ренаштере — Відродження» Республіки Молдова (кер. Осередчук Е. П.). Членами Фонду є понад ста художників, школярів і студентів. Фонд проводить велику культосвітню роботу: організовує тематичні виставки, бере активну участь у різноманітних заходах національкого й міжнародного рівня. Традиційним стало проведення виставок, присвячених пам'яті Т. Г. Шевченка, виставки з нагоди Дня незалежності України, Днів слов'янської писемності й культури в Республіці Молдова тощо.

Значною подією стало відкриття 12 березня 2002 р. у м. Бєльці пам'ятника Т. Г. Шевченку. Пам'ятник був встановлений за активної участі Товариства української культури в Республіці Молдова, за сприяння адміністрації муніципалітету Бельць і Львівської ОДА[5].

При Інституті міжетнічних досліджень Академії наук Молдови діє Відділ історії, мови й культури українського населення Молдови, створений в 1991 році. Інститут займається вивченням історії українців Молдови, мови місцевого українського населення, фольклору, етнології українців. Співробітники відділу разом з Міністерством освіти Республіки Молдова беруть участь у розробці підручників української мови й літератури, а також підручників для шкіл з українською мовою навчання. За час роботи Відділу підготовлені й видані монографії: «Нариси історії етнографічного вивчення українського населення Бессарабії XIX — початку XX століть» (2001), «Український театр на кишинівській сцені» (1995), «Сторінки літопису» (1998), «Змови півночі Молдови» (2002) та ін.; надруковано понад 200 наукових, науково-популярних і методичних статей і доповідей.

Понад 40 років над вивченням української тематики, а також історії, мови й культури етносів Молдови плідно працює академік Академії наук Молдови й письменник К. Ф. Попович, автор понад 500 публікацій і 40 книг (зокрема, монографій «Український театр на кишинівській сцені» (1995) і «Сторінки літопису» (1998)).

Компанія «Телерадіо-Молдова» регулярно транслює на всю територію Республіки теле- і радіопередачі українською мовою. Щотижня виходить у ефір телевізійна програма українською мовою «Світанок» (35 хв.) і радіожурнал «Відродження» (30-45 хв.). У районі Бричани і муніципалітеті Бельці місцеві теле- і радіостанції транслюють передачі українською мовою. На території Республіки ретранслюються передачі телерадіокампаній України.

Союз українців Молдови «Заповіт – Моштенире» видає загальнонаціональну газету «Рідне слово» (Бельці, головний редактор — Степан Лядрик)[5]. У м. Рибниця (Придністров'я) виходить українською мовою газета «Гомін».

У Республіці Молдова виходить художня й наукова література українською мовою. Але регулярного книговидання українською мовою в Республіці немає.

Участь українського населення в економічному і громадському житті

[ред. | ред. код]

Українське населення Молдови представлене практично у всіх сферах національної економіки: промисловості, торгівлі, охороні здоров'я, сільському господарстві, а також воно презентовано в науці й культурі Республіки. Українці Молдови беруть активну участь у громадському житті країни. При Департаменті міжетнічних відносин акредитовано 8 суспільних етнокультурних об'єднань українців, що мають загальнонаціональний статус і зареєстровані Міністерством юстиції Республіки Молдова, зокрема: Товариство української культури Республіки Молдова (створене в 1990 р.), Громада українських жінок Республіки Молдова (1993), Українська громада Республіки Молдова (1994), Товариство «Просвіта» ім. Т.Шевченка (1994), Благодійний фонд професійних художників українських народних майстрів «Ренаштере — Відродження» Республіки Молдова (1994), Союз українців Республіки Молдова (1995), Союз українців Молдови «Заповіт – Моштенире» (Бельці, 2002), Асоціація української молоді Молдови «Злагода» (2004). Керівники всіх зазначених українських організацій є членами Координаційної ради етнокультурних організацій, що діє як дорадчий орган при Департаменті міжетнічних відносин.

У районах Бричани, Келераш (с. Хиржавка), Кріулень (с. Белцата), Єдинець, Фалешти, Глодень, Оргіїв (с. Іванча), Ришкань, Сорока, Тараклія (с. Мусайту), муніципалітетах Кишинів й Бельці діють місцеві суспільні етнокультурні об'єднання українців.

Зареєстровані українські організації в Молдові

[ред. | ред. код]

На сьогодні при Бюро міжетнічних відносин РМ (державній установі, яка здійснює політику РМ в галузі міжетнічних відносин і має забезпечувати збереження і розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності, реалізацію конституційних прав громадян — представників нацменшин) акредитовані такі українські громадські організації:

  • Українська громада Республіки Молдова (голова Олійник М. К.),
  • Союз українців Республіки Молдова (Мислицька С. Г.)[6],
  • Товариство української культури ім. Т.Шевченка Республіки Молдова (Майстренко О. Ф.)[6][7],
  • Жіноча громада українок Молдови (Морару В. С.),
  • Товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка в Молдові (Рогова Г. М.),
  • Благодійний фонд професійних художників, майстрів української народної творчості, художніх ремесел і промислів «Відродження» (Осередчук Є. П.),
  • Союз українців Молдови «Заповіт — Моштенире» (м. Бельці)[7],
  • Громада українців ім. Петра Могили (Кожухар В. Г.),
  • Асоціація української молоді РМ «Злагода» (Лекарцев Д. В.)[5],
  • «Квітучий край» (Тер О. С.)[8].

На лівобережжі Дністра та в Бендерах діють Республіканська громадська організація «Укрпросвіта» ім. Т. Г. Шевченка (голова В. Л. Боднар)[7] та Спілка українців Придністров'я ім. О. М. Бута (голова Л. І. Ткачук), якій підпорядковані районні та міські товариства української культури: у Кам'янці — ім. Т. Г. Шевченка (Стасішен В. П.), у Рибниці — «Поділля» (Палагнюк Б. Т.), у Дубоссарах — «Промінь» (Олійник С. В.), у Григоріополі — «Стожари» (Богуцький П. П.), у Слободзеї (Якименко П. І.), у Тирасполі — «Червона калина» (Коханова А. П.)[6], у Бендерах — «Вітчизна» (Бардук І. В.), у Дністровську — Михайленко В. С.

Асоціація Української Молоді «Злагода»

[ред. | ред. код]

Асоціація Української Молоді в Республіці Молдова «Злагода» була створена відповідно до чинного законодавства РМ, відповідно до протоколу установчих зборів організації № 37 засідання Президії Української Громади в РМ від 07.10.2004 р.

Статут організації зареєстрований Міністерством юстиції РМ 14.01.2005 р. Організація акредитована в Бюро міжетнічних відносин РМ, Посольством України в РМ. Керівництво організації бере участь у координаційній раді Української Громади в РМ. Організація є молодіжним крилом Української Громади в Молдові. У своїй діяльності організація керується міжнародними угодами, однією зі сторін яких є РМ, чинним законодавством РМ, партнерськими угодами з іншими громадськими організаціями, як на території РМ, так і за її межами, своїм Статутом.

Організація керується ідеями демократії, територіальної цілісності Республіки Молдова, неприпустимості дискримінації за расовою, статевою, релігійною, національною ознакою.

Організація виступає за:

  • консолідацію (об'єднання, зімкнення) української молоді, що проживає на території РМ;
  • підвищення соціальної активності української молоді;
  • зміцнення братніх, дружніх, ділових відносин із історичною Батьківщиною;
  • зміцнення відносин з молодіжними організаціями громад українців, що проживають за межами історичної Батьківщини;
  • збереження, збільшення, наступність культурної спадщини українців, що проживають на території РМ;
  • за співробітництво молодих українців, як частини громадянського суспільства РМ, з органами державного управління Республіки, у рамках прийняття зазначеними органами молодіжної політики;
  • за плідне співробітництво з органами державної влади й організаціями громадянського суспільства РМ, у рамках спільної роботи, спрямованої на успішну інтеграцію РМ у Європейське Співтовариство.

Голова — Дмитро Лекарцев[5].

На сьогоднішній день у Республіці функціонують 4 зареєстрованих представництва Асоціації Української Молоді «Злагода» у місцях компактного проживання українців у Молдові (Єдинці, Тецкани, Ришкани, Нагорени).

Партнерство зі ЗМІ:

  • Державна компанія «ТЕЛЕ-РАДІО Молдова»:
    • телепередачі про українську молодь у рамках Програми «Світанок»;
    • цикл радіопередач, представлених українською молоддю у рамках радіопрограми «Відродження»;
    • представники ЗМІ локального значення (газети, телебачення).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к view.officeapps.live.com https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https://statistica.gov.md/files/files/ComPresa/Recensamant/2024/Ro/Anexa_Caracteristici_Etnoculturale_RPL2024.xlsx&wdOrigin=BROWSELINK. Процитовано 20 березня 2026. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. а б в г д Recensamântul Populației si al Locuințelor 2014. recensamint.statistica.md. Процитовано 17 жовтня 2024.
  3. Wayback Machine. www.statistica.md. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 20 березня 2026.
  4. враховане населення у віці 3 років і старше
  5. а б в г Олена Марченко. Не свої і не чужі // ipress.ua, 29.06.2015
  6. а б в Українські громадські організації (асоціації) в Європі
  7. а б в Східна діаспора // УВКР. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  8. Діаспора на Мерцішор нагородила творця славетного вальсу // Експрес, 18.03.2016 [Архівовано 2016-09-16 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]