Тартаульський яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тартаульський яр
45°59′29″ пн. ш. 28°24′54″ сх. д. / 45.99140000002777384° пн. ш. 28.41515100002778027° сх. д. / 45.99140000002777384; 28.41515100002778027Координати: 45°59′29″ пн. ш. 28°24′54″ сх. д. / 45.99140000002777384° пн. ш. 28.41515100002778027° сх. д. / 45.99140000002777384; 28.41515100002778027
Країна  Молдова
Розташування Кагульський район
Площа 2 га
Статус: геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1]
Тартаульський яр. Карта розташування: Молдова
Тартаульський яр
Тартаульський яр (Молдова)
Мапа

CMNS: Тартаульський яр у Вікісховищі

Тартаульський яр (молд./рум. Râpa Tartaul, Tartaul de Salcie)[2] — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Кагульському районі Республіки Молдова. Розташований за 0,5 км на північ від села Тартаул-де-Салчіє, на лівому березі річки Салчія-Міке. Має площу 2 га. Об’єкт перебуває у віданні мерії села Тартаул-де-Салчіє. [3]

Опис[ред. | ред. код]

Місцеві жителі також називають яр «Яр Боєреску». Нижня частина зроблена з гравію. Перекритий шаром понтійських глин, над якими виявлено родовище вугілля з кристалами сірки. Далі йде алювій без ремінісценцій фауни, після чого бл. 2 м етулійних глин і на поверхні ділянку жовтуватого лесу, що досягає 6 м завтовшки. [3]

Статус охорони[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 08.01.1975 р. № 5 об'єкт взято під охорону держави, а охоронний статус підтверджено Законом № 1538 від 25 лютого 1998 року про фонд природних територій, що охороняються державою.[3] Землевласником пам’ятки природи на момент публікації Закону 1998 року було сільськогосподарське підприємство «Taraclia de Salcie»[2], але пізніше передано мерії Тартаул-де-Сальчіє.[3]

Геолого-палеонтологічна пам'ятка, хоч і малодосліджена, але має регіональне наукове значення та повчально-пізнавальне значення.[3]

За станом на 2016 рік заповідна територія не має інформаційної дошки, а її межі не визначені, тому ділянка жодним чином не розмежована. Рекомендуються подальші дослідження.[3]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 91. ISBN 978-9975-85-058-2.

Примітки[ред. | ред. код]