Молдавська Радянська Соціалістична Республіка
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Молдавська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (молд. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ; рос. Молдавская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — державне утворення, що існувало в 1940–1991 роках, одна з республік СРСР. Столицею республіки було місто Кишинів.
Станом на 1987 рік Республіка поділялась на 40 адміністративних районів, 21 місто і 48 смт.
23 червня 1990 Молдавська РСР проголосила свій суверенітет, а 27 серпня 1991 — державну незалежність.
Зміст
Історія утворення[ред. • ред. код]
23 серпня 1939 підписаний Пакт Молотова — Ріббентропа — договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом. У секретному додатковому протоколі до цього договору розмежовувалися сфери впливу у Східній Європі і, зокрема, підкреслювався інтерес СРСР до Бессарабії.
26 і 27 червня 1940 року уряд СРСР направив уряду Румунії дві ноти, в яких пропонувалося повернути Бессарабію Радянському Союзу. Коронна рада Румунії була вимушена згодитися з радянськими вимогами. У ноті від 28 червня 1940 року уряд Румунії згодився з пропозицією про передачу Бессарабії, а також з порядком і термінами виведення своїх військ і адміністрації. Цього ж дня, 28 червня, в Бессарабію були введені частини Червоної Армії.
2 серпня 1940 року на VII сесії Верховної Ради СРСР був прийнятий Закон про утворення союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
До складу Молдавської РСР були включені: місто Кишинів, 6 з 9 повітів Бессарабії (Бєльцький, Бендерський, Кагульський, Кишинівський, Оргєєвський, Сорокський), а також місто Тирасполь і 6 з 14 районів колишньої Молдавской АРСР (Григоріопольський, Дубоссарський, Каменський, Рибницький, Слободзейський, Тираспольський). Решта районів МАРСР, а також Акерманський, Ізмаїльський і Хотинський повіти Бессарабії відійшли до Української РСР.
Пізніше, в листопаді 1940 року, межа між МРСР і УРСР була змінена. До Української РСР відійшов 61 населений пункт з 55 тис. населенням (46 населених пунктів Бендерського повіту, 1 населений пункт Кагульського повіту, 14 населених пунктів колишніх районів МАРСР). До Молдавської РСР відішли 96 населених пунктів з 203 тис. населенням (76 населених пунктів Хотинського повіту, 6 — Ізмаїльського і 14 Акерманського повітів). Ці зміни мотивувалися тим, що в населених пунктах, переданих Молдавській РСР, переважало молдовське населення, а в переданих Українській РСР — українське, болгарське і російське населення.
В результаті територія МРСР склала 33,7 тис. км, населення — 2,7 млн осіб, з яких 70% складали молдовани.
Дивись також: Молдова під час Німецько-радянської війни
Економіка[ред. • ред. код]
Промисловість[ред. • ред. код]
За роки радянської влади великий розвиток в економіці республіки отримали електроенергетика, машинобудування, легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Основа електроенергетики — теплові електростанції: Молдовська ГРЕС, Кишинівська ТЕЦ і Бєльцька ТЕЦ і інші, Дубоссарська ГЕС (на річці Дністер).
Провідна галузь промисловості — харчосмакова (виноробна, плодоовочеконсервна, цукрова, борошномельно-круп'яна, олійницька, у тому числі виробництво рожевої, шавлієвої, м'ятної, лавандової олії для парфумерної та кондитерської промисловості, тютюнова та інші).
Великі центри: Кишинів, Тирасполь, Бєльці, Бендери. Переробна чорна металургія (Рибниця). З галузей машинобудування були найрозвиненіші електротехнічна (у тому числі трансформатори, електродвигуни, побутові холодильники та пральні машини), приладобудівна промисловість (виробництво лічильних машин та іншого), сільськогосподарське машинобудування (у тому числі садово-городні машини), тракторобудування — головним чином у Кишиневі, Тирасполі, Бельцях, Бендерах. Легка промисловість (килими та килимові вироби, шкіряне взуття, трикотажні, швейні вироби, натуральний шовк та інше).
Розвивалися хімічна (виробництво лаків, фарб, штучних шкір і гумотехнічних виробів), мікробіологічна промисловість. Виробництво будматеріалів, скляна промисловість, деревообробка.
Сільське господарство[ред. • ред. код]
У 1987 році в республіці налічувалося 489 радгоспів і 372 колгоспа. Сільськогосподарські угіддя становили 2,6 мільйонів га, з них рілля — 1,8 мільйона га. Площа виноградних насаджень 205 тисяч га, плодово-ягідних 208 тисяч га. Посівні площі зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь) 707 тисяч га (1986 рік), валовий збір зерна 2044 тисяч тонн.
Найважливіші галузі сільського господарства — виноградарство і плодівництво. Валовий збір винограду — 1222 тисяч тонн у 1986 році, плодів і ягід — 1202 тисяч тонн.
Вирощували технічні (соняшник, цукрові буряки, тютюн, ефірно-олійні) культури. Овочівництво.
Тваринництво, головним чином молочно-м'ясного напряму. Поголів'я (на 1987 рік, у млн голів): велика рогата худоба — 1,2 (у тому числі корів — 0,4), свиней — 1,9, овець і кіз — 1,2.
Транспорт[ред. • ред. код]
Основні види транспорту — залізничний і автомобільний. Експлуатаційна довжина (на 1986 рік):
- Залізниць — 1,15 тис. км,
- автодоріг — 10,1 тисяч км (в тому числі з твердим покриттям — 9,4 тисяч км).
Судноплавство по Дністру і Пруту.
Керівники Молдавської РСР[ред. • ред. код]
Цікаво, що всі керівники Молдавської РСР - лідери її Компартії, з 1940-го по 1989-й рік, мали відношення до України, народилися на території її губерній, та областей. Тільки останній керманич радянської Молдавії, Петро Лучинський (майбутній президент незалежної Молдови), був родом із Бессарабії.
- Бородін Петро Григорович (1940 - 1942). Народився у Катеринославі.
- Салогор Микита Леонтійович (1942 - 1946). Народився у селі Костянтинівка, Херсонської губернії.
- Коваль Микола Григорович (1946 - 1950). Народився у селі Кам'янка, Подільської губернії.
- Брежнєв Леонід Ілліч (1950 - 1952). Народився у селі Кам'янське, Катеринославської губернії.
- Гладкий Дмитро Спиридонович (1952 - 1954). Народився у селі Мартоноша, Катеринославської губернії.
- Сердюк Зиновій Тимофійович (1954 - 1961). Народився у селі Гарбузинка, Херсонської губернії.
- Бодюл Іван Іванович (1961 - 1980). Народився у селі Олександрівка, Херсонської губернії.
- Гроссу Семен Кузьмович (1980 - 1989). Народився у селі Новоселівка Одеської області.
- Лучинський Петро Кирилович (1989 - 1990).
Посилання[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
|
||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
