Теміртау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Теміртау
каз. Теміртау
Coat of arms of Temirtau.svg
Герб Теміртау
Теміртау
Основні дані
Країна Казахстан Казахстан
Область Карагандинська
Адміністрація Теміртауська
Засноване 1909 року
Населення 169590 осіб (2009[1])
Координати 50°04′01″ пн. ш. 72°59′10″ сх. д. / 50.06694° пн. ш. 72.98611° сх. д. / 50.06694; 72.98611Координати: 50°04′01″ пн. ш. 72°59′10″ сх. д. / 50.06694° пн. ш. 72.98611° сх. д. / 50.06694; 72.98611
Карта
Теміртау (Казахстан)
Теміртау
Теміртау

Теміртау (Карагандинська область)
Теміртау
Теміртау
CMNS: Теміртау на Вікісховищі

Темірта́у (каз. Теміртау) (до 1945 року — селище Самаркандське) — місто в Казахстані, розташоване у Карагандинській області, за 30 км на північний-захід від адміністративного центру області, міста Караганди. Великий індустріально-промисловий центр. Центр Теміртауської міської адміністрації.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на півночі Карагандинської області, в центрально-східній частині Казахстану, на південно-західному узбережжі Самаркандського водосховища (Нуринского) на річці Нура. Через нього пролягає автошлях М36, за маршрутом Астана-Караганда.

Назва[ред. | ред. код]

Назва міста перекладається із казахської мови як «залізна гора»: темір — «залізний», тау — «гора». Назва пов'язана з основним у місті підприємством — одним із найбільших у Казахстані комплексів гірничо-металургійного сектору, з 2007 року — «АТ АрселорМіттал Теміртау», яке у 2012 році зайняло 9-е місце в рейтингу «Експерт-100-Казахстан».[2][3]

Історія[ред. | ред. код]

Карагандинський державний індустріальний університет

Історія міста Теміртау тісно пов'язана із гірничо-добувною та металургійною промисловістю Казахстану.[4]

  • 1905, 15 червня — в ході Столипінської реформи перші групи переселенців осіли на лівобережжі річки Нура. Це було 40 сімей, які прибули по дорозі із Самари. Поселення отримало найменування Жаур, за назвою сопки на протилежному березі річки.
  • 1909 — селище Жаур перейменоване в Самаркандське (в перекладі з казахської мови: қант — «цукор», сюди його здавна привозили із самої Самари, тому із самар + кант склалася назва Самаркандське).[5]
  • 1911 — побудовані перша школа й лікарня.
  • У кінці 1920-тих років в цьому районі побувала геологічна експедиція на чолі з відомим казахським вченим-геологом Канишем Сатпаєвим. Корисних копалин тут не виявили, але у звітних документах зробили такий висновок: «Район селища Самаркандського, як би самою природою призначений для того, щоб в майбутньому стати центром чорної металургії Казахстану». Цей запис став доленосним для подальшої історії міста.
  • 1933 — для забезпечення розвитку Карагандинського вугільного басейну, побудований водоканал Самаркандське-Караганда.
  • 1939 — на річці Нура зведена гребля (20 метрів у висоту, 300 метрів завширшки). Почалося заповнення новоствореного Самаркандського водосховища, яке тривало до 1961 року.
  • 1942 — запущено в експлуатацію першу турбіну Карагандинської ГРЕС. Будівництво будівлі якої було розпочато ще в 1934 році.
  • 1943 — розпочав роботу завод синтетичного каучуку.
  • 1944 — споруджуваний Казахський металургійний завод дав першу сталь. Плавка велася в мартенівській печі.
  • 1945, 1 жовтня — селище Самаркандське отримало статус міста і нове ім'я — Теміртау.
  • 19471949 — в таборі, облаштованому недалеко від міста, розміщені японські військовополонені.
  • 1950 — заснований Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат, КМК). Уряд СРСР оголосив про початок Всесоюзного ударного будівництва, і в місто почало приїжджати безліч молодіжних загонів з усіх кінців Радянського Союзу, і навіть із країн-союзників (в основному з Болгарії).
  • 1959 — заворушення і повстання серед робітників, вкрай незадоволених поганими умовами праці, перебоями з постачанням води, харчування, товарів тощо, викликаними численними помилками адміністрації. В результаті зіткнень із міліцією (за офіційними даними) 16 робітників було вбито, 27 — поранено, близько 70 — заарештовано і засуджено, із них 5 — засуджено до вищої міри покарання. Так само поранено 28 міліціонерів.
  • 1960 — доменна піч № 1 дала першу плавку чавуну.
  • 1963 — на базі Карагандинського політехнічного інституту і Карагандинського металургійного комбінату утворений завод-ВТУЗ (раніше Карагандинський Металургійний Інститут, нині Карагандинський Державний Індустріальний Університет).
  • 1970-і — збудовано новий спорткомплекс, який включив у себе 50-метровий плавальний басейн «Дельфін» (нині «Жастар»), стадіон на 15 000 місць і критий льодовий палац.
  • 1971, січень — місто нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора.
  • 1972 — відкрито Палац Культури металургів (ДКМ).
  • 1974, квітень — відкритий Пам'ятник Воїнові з Вічним Вогнем, які уособлюють подвиг Темиртауских солдатів, загиблих у німецько-радянську війну (автор — С. Б. Назарян)[6].
  • 1978 — почав роботу парк культури і відпочинку «Восток».
  • 1984 — споруджений новий житловий комплекс — квартал «Зеніца» (нині 70-й квартал), названий так на честь тодішнього югославського міста-партнера Зеніца.
  • 1993, січень — у парку «Восток» відкритий «Зимовий Сад».
  • 1995 — Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат) переданий компанії «Ispat International», і став іменуватися «Ispat-KarMet», далі — «Mittal Steel Temirtau», а з 2007 року — «ArcelorMittal Temirtau».
  • 2000 — Теміртау відзначає 40-річчя плавки чавуну.
  • 2005 — святкування 60-річчя міста Теміртау.
  • 2010 — Теміртау святкує 50-річчя «Казахстанської Магнітки».

Населення[ред. | ред. код]

Фонтан на майдані перед монументом металургам

Населення Теміртау — поліетнічне і багатонаціональне. На 1 січня 2010 року значну частину населення міста становили росіяни — 60,75 %, казахи — 21,72 %, українці — 5,58 %, німці — 2,91 %, татари — 2,45 %. Інші національності нараховували близько 6,59 % від загального числа населення міста.[7]

Населення — 169590 осіб (2009; 170481 у 1999, 212382 у 1989[8], 215100 у 1979, 166000 у 1970, 76400 у 1959, 5100 у 1939).

Національний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад населення міста:[7]
Національність Чисельність
на 2010 рік
%
Загалом 177 769 100,00
Росіяни 108 003 60,75
Казахи 38 615 21,72
Українці 9 924 5,58
Німці 5 168 2,91
Татари 4 361 2,45
Білоруси 2 267 1,28
Корейці 1 648 0,93
Греки 918 0,52
Башкири 585 0,33
Чеченці 577 0,32
Азербайджанці 566 0,32
Поляки 515 0,29
Мордва 513 0,29
Чуваші 468 0,26
Молдовани 410 0,23
Узбеки 284 0,16
Литовці 246 0,14
інші 2 701 1,52

Економіка[ред. | ред. код]

Адміністративне приміщення
«АТ АрселорМіттал Теміртау»

Промисловість[ред. | ред. код]

Трамвай Теміртау

Місто Теміртау є великим індустріально-промисловим центром Карагандинської області і Республіки Казахстан. За станом на початок 2012 року на частку міста приходилося 34,8 % загальнообласного промислового виробництва, з нього 100 % плоского прокату, 89 % — труб з чорних металів, 43 % — теплової енергії, 25 % — електричної енергії, 47 % — кам'яного вугілля, 100 % — цементу.

Обсяг виробництва промислової продукції підприємств всіх видів діяльності за 2011 рік у вартісному вираженні склав 425,7 млрд. тенге, що на 107,1 % більше ніж за попередній рік. З них основну частину відсотків належить таким підприємствам як:[4][9]

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто Теміртау має розвинену транспортну інфраструктуру. У місті працює кілька підприємств, що обслуговують близько тридцяти автобусних маршрутів, які охоплюють все місто і приміські території. У місті поширене маршрутне таксі, звичайне пасажирське таксі представлено численними фірмами. З 1959 року працює трамвай. Трамвайна мережа міста є однією з 4 робочих мереж в Казахстані. Протяжність автодоріг міста — 295 км, у тому числі з асфальтовим покриттям — 259 км, ґрунтові дороги — 36 км.[4]

Освіта і культура[ред. | ред. код]

В Теміртау є 30 загальноосвітніх шкіл, розрахованих на більше ніж 19 000 учнів і два вищі навчальні заклади (університети).

Центром культури міста є міський палац культури, який був відкритий 5 листопада 1972 року. Будівля була побудована за типовим проектом радянських архітекторів. Фасад палацу прикрашають 8 масок, які символізують фахівців металургійної справи, над фасадом концертного залу розташована незвичайна металева скульптура музи Мельпомени. При ПК працює безліч гуртків і ансамблів для дітей міста. Із них самі відомі: зразковий вокально-хореографічний ансамбль «Натхнення» і зразковий хореографічний ансамбль «Арабески».

У місті знаходиться футбольного клубу першої ліги Казахстану — «Булат-AMT». Крім того, в «Чемпіонаті Казахстану по хокею» місто представлене хокейною командою «Аристан».

В Теміртау виходить кілька місцевих газет («Дзеркало Теміртау», «Казахстанська Магнітка», «Металург», «Калейдоскоп Теміртау», «Вечірня газета»). Крім того, в ефір транслюють свої передачі кілька теле-радіо каналів («Телекомпанія TV-29» 29 ДМВ, «Телекомпанія Сфера» 41 ДМВ, «Телекомпанія ТКТ» 26 ДМВ, «Телекомпанія 43 канал» 43 ДМВ, «Радіо 102» 102 FM).

Персоналії[ред. | ред. код]

Відомі особистості, які народились, відвідували або мешкали у місті Теміртау:

Міста-партнери[ред. | ред. код]

У Теміртау 2 міста-партнери:[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.
  2. Теміртау в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». Редаговано 2006. Процитовано: 2013-02-15 (англ.)
  3. АО «АрселорМиттал Темиртау» на «Эксперт РА Казахстан». Процитовано: 2013-02-15 (рос.)
  4. а б в Інформаційний портал акимату місті Теміртау: Про місто (казах.), (рос.), (англ.)
  5. Історико-краєзнавчий музей м.Теміртау ((рос.), (казах.), (англ.)). 
  6. Теміртау. Паспорт регіону (англ.), (казах.), (рос.)
  7. а б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010 (казах.), (рос.)
  8. http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php
  9. Темиртау на сайті Karta.kz. (рос.)
  10. Темиртау и его родственники. Темиртау — Город Металлургов. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2013-02-15.  (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти M-43-62 Темиртау. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]