Теорема Піто
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Теоре́ма Піто́ — теорема планіметрії, носить ім'я французького інженера Анрі Піто (фр. Henry Pitot, 1695–1771), який опублікував її у 1725 році[1].
Теорема формулюється наступним чином:
|
Зворотне формулювання було запропоноване Якобом Штейнером у 1846 році:
|
Ця властивість випливає з того, що два прямі відрізки прямих, що перетинаються між собою і є дотичними до кола, між точкою перетину і точкою дотику мають однакову довжину PA = PB (див. рисунок).
- ↑ Henri Pitot Propriétés élémentaires des polygones circonscrits autour du cercle [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1725, p. 45-47 (фр.)
- Pierre Humbert L'œuvre mathématique d'Henri Pitot [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] / Revue d'histoire des sciences et de leurs applications, no 6, 1953, p. 322–328. (фр.)
- Ефремов Д. Е. Новая геометрия треугольника. — Одесса: Типографія Бланкоиздательства М. Шпенцера, Ямская д. № 64, 1902. — 334 с. (рос.)