Метод Штурма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Теорема Штурма)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ме́тод Шту́рма використовується для виокремлення дійсних коренів многочленів, тобто знаходження інтервалів, які містять рівно по одному кореню. Надалі отриману інформацію про розміщення коренів можна використати для їх знаходження чисельними методами.

Метод, ряд і теорема названі на честь французького математика Жака Шарля Франсуа Штурма.

Основні визначення[ред. | ред. код]

Послідовність неперервних функцій називається рядом Штурма на відрізку , якщо виконуються такі умови:

  1. не має коренів на
  2. Якщо при деяких виконується рівність , то
  3. Якщо при деякому , то при переході через функція змінює знак з «−» на «+».

Якщо в точці всі не рівні нулю, то можна визначити кількість знакозмін як кількість індексів , таких що

Теорема Штурма[ред. | ред. код]

Нехай на відрізку задано ряд Штурма , причому при всіх . Тоді на існує рівно коренів рівняння

Побудова ряду Штурма для многочлена[ред. | ред. код]

Нехай многочлен не має кратних коренів. Тоді для нього можна побудувати ряд Штурма за таким алгоритмом:

  1. , тобто — це взята з протилежним знаком остача від ділення на .

Останній крок повторюється до отримання нульового многочлена. Ряд Штурма утворюють всі ненульові многочлени . Описаний процес дуже нагадує алгоритм Евкліда знаходження найбільшого спільного дільника многочленів, а останній в ряді многочлен з точністю до числового множника збігається з найбільшим спільним дільником та . Оскільки не має кратних коренів, то і є взаємно-простими, а тому

Джерела[ред. | ред. код]