Тимошенко Леонід Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тимошенко Леонід Васильович
Народився 6 травня 1921(1921-05-06)
Помер 25 листопада 2004(2004-11-25) (83 роки)
Країна Україна Україна
Діяльність лікар
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь Акушерство, гінекологія
Заклад Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Посада Завідувач кафедри
Вчене звання Член-кореспондент АМН СРСР (1974), НАН України (1992), АМНУ (1993)
Науковий ступінь Доктор медичних наук (1958)
Відомі учні Герасимова Таліна Вікторівна
Членство НАН України
Нагороди
Нагрудний знак «За наукові досягнення»
Нагрудний знак «За наукові досягнення»

Тимошенко Леонід Васильович (6 травня 1921 — 25 листопада 2004) — член-кореспондент Академії медичних наук України, обраний 5 квітня 1993 за спеціальністю акушерство і гінекологія, член-кореспондент АМН СРСР (1974), член-кореспондент АМН Росії (1991), член-кореспондент НАН України (1992), академік Української академії наук національного прогресу (1992), доктор медичних наук (1958), професор (1960).

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Великої Вітчизняної війни, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Його кандидатська дисертація і монографія, присвячені визначенню ролі резус-факторів у виникненні гемолітичної хвороби новонароджених, а також докторська дисертація і монографія з проблем нейрогуморальної регуляції скоротливої діяльності матки та корекції її слабкості стали настільними книгами для ряду поколінь фахівців, заклали міцну основу для подальших досліджень, мали великий резонанс у вітчизняній і зарубіжній пресі.

Мабуть, неможливо знайти акушера-гінеколога, який би не знав праць Л. В. Тимошенка. Їх майже 700, серед них 23 монографії та навчальні посібники, 70 методичних рекомендацій та інформаційних листків з найважливіших питань акушерства і гінекології, затверджених МОЗ України і впроваджених в акушерсько-гінекологічну практику, розділи у підручниках і довідниках. Такі монографії, як «Акушерська ендокринологія», «Слабкість родової діяльності», «Організація медичного обслуговування жінок у сільській місцевості», «Використання променів лазера в акушерстві і гінекології», стали першими публікаціями з цієї тематики в колишньому СРСР і в Україні.

Л. В. Тимошенко створив свою наукову школу в галузі акушерства і гінекології, підготував 21 доктора і 91 кандидата медичних наук. Чимало учнів вченого очолили кафедри акушерства і гінекології провідних вузів України, працюють доцентами, асистентами, завідувачами відділень.

Протягом багатьох років Л. В. Тимошенко виконував велику за обсягом редакційну роботу як заступник головного редактора журналу «Педіатрія, акушерство та гінекологія», член редакційних рад журналів «Акушерство и гинекология» (Москва, Софія), редактор відділу ВМЕ та ін. Він — почесний член Спілки журналістів України.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Його відзначено багатьма державними нагородами (з них 14 — бойових). Лауреат Державної премії ім. В. Ф. Снегірьова (1975), нагороджений медаллю Земельвейса, дипломами наукових товариств Придунайських держав, Болгарії тощо, має ряд почесних відзнак за наукові досягнення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вісник НАН України. — 2001 — N5

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт АМНУ