Токуз — Мерень
Токуз — Мерень — один із газопроводів, які подають блакитне паливо до столиці Республіки Молдова.
У XX столітті облаштували подачу природного газу до Кишинева по трубопроводах Одеса – Кишинів та Рибниця — Кишинів, які отримували ресурс із газопроводів Шебелинка — Одеса та Ананьїв — Богородчани відповідно. У 2000-х роках вирішили підвищити надійність системи газопостачання столиці за рахунок прокладання нового відгалуження, на цей раз від трубопровідного коридору, по якому здійснювався транзит на Балкани (газопроводи Ананьїв — Ізмаїл, ШДКРІ).
У 2007 році проклали трубопровід довжиною 63 км та діаметром 530 мм від Токузу до Мерені[1] (десяток кілометрів від південно-східної околиці Кишинева). Хоча вся його траса перебуває на підконтрольній уряду Молдови території, проте ще до Токузу балканська транзитна система проходить через сепаратистський анклав ПМР. Утім, у другій половині 2010-х Румунія та Україна провели роботи, які давали змогу за необхідності забезпечувати реверсний рух по балканському транзитному коридору, що, відповідно, створило можливість для прийому в Токузі ресурсу, отриманого з південного напрямку без проходження через ПМР[2].
Газопровід Токуз — Мерень розрахований на робочий тиск у 5,5 МПа при пропускній здатності 0,8 (за іншими даними — 1,8 млрд) м3 на рік[3][4].
Нині великими споживачами блакитного палива в столиці Молдови є ТЕЦ № 1 та ТЕЦ № 2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Презентация компании ООО «Молдоватрансгаз».
- ↑ SA”Moldovagaz”. www.facebook.com (укр.). Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ ПравоТЭК - Новости - Moldova-Gaz введет в эксплуатацию газопровод Токуз-Кэинарь-Мерень. www.lawtek.ru. Процитовано 13 лютого 2021.
- ↑ Карта транспортировочной системы природного газа Р. М.