Томас Брюс, 1-й граф Елґін
| Томас Брюс, 1-й граф Елґін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
2 грудня 1599 Единбург, Шотландське королівство |
| Помер | 21 грудня 1663[1] (64 роки) |
| Поховання | Church of Saint Mary the Virgin, Mauldend |
| Alma mater | Університет Оксфорда |
| Батько | Едвард Брюс, 1-й лорд Кінлоссd[1][2] |
| Мати | Magdalene Clerkd[1][2] |
| Брати, сестри | Christian Cavendish, Countess of Devonshired[2] і Edward Bruce, 2nd Baron Bruce of Kinlossed[2] |
| У шлюбі з | Anne Chichesterd[2] і Diana Cecild |
| Діти | Роберт Брюс, 1-й граф Ейлсбері[2] |
Томас Брюс, 1-й граф Елґін, 3-й лорд Брюс Кінлос (2 грудня 1599 — 21 грудня 1663), в Готон-Гаузі в парафії Молден у Бедфордширі — шотландський дворянин.
Раннє життя[ред. | ред. код]
Томас Брюс, народжений в Единбурзі в 1599 році, був другим сином Едварда Брюса, першого лорда Кінлоса, від його дружини Магдален Клерк. У серпні 1613 року, у віці 13 років, після смерті свого старшого брата, Едварда Брюса, 2-го лорда Кінлосса, убитого в двобої з Едвардом Саквілем, 4-м графом Дорсетом, він отримав титул перства Шотландії як 3-й лорд Брюс Кінлосс. Родинні маєтки включали замок Ворлтон і садибу, подаровану його батькові королем Англії Яковом I у 1603 році. Король надав опіку над Томасом і маєтками його матері Магдален до досягнення ним повноліття у 21 рік [3]
У 1614 році віконт Лісл визнав Томаса Брюса сватом у шлюбі, запланованому між його сином Робертом Сідні та Елізабет Сесіл. Натомість вона вийшла заміж за Томаса Говарда, 1-го графа Беркшира[4].
У 1624 році король Яків I надав Томасу Брюсу Готон-Гауз поблизу Амптгілла, Бедфордшир. Будинок був побудований архітекторами Джоном Торпом та Ініґо Джонсом у якобістському та класичному стилях для Мері Герберт, вдови-графині Пембрук[5]. Він був повернутий королю братом Мері через два роки після смерті графині в 1621 році і став основною резиденцією для сім'ї Брюсів більше століття[6][7]. Пізніше король Англії Чарльз I надав йому довколишній Готон-парк для збереження дичини для королівського полювання, але інтенсивне полювання місцевої родини Конквестів змусило короля втрутитися[6][8].
Нові назви[ред. | ред. код]
У період особистого правління короля Карла I Томас Брюс підтримував тісні стосунки з двором. Він відвідав короля на його коронації в Шотландії в 1633 році і був призначений графом Елґін 21 червня 1633 року.
Через рік після виступу в масці Томаса Кер'ю «Coelum Britannicum» Брюс отримав ступінь магістра мистецтв в Оксфордському університеті в 1636 році. У 1638 році він отримав титул лицаря у Віндзорі разом з Вільямом Вільєрсом і Чарльзом, принцом Уельським[9]/
Томас Брюс продовжував користуватися королівською прихильністю. 29 липня 1641 року він отримав титул барона Брюса з Ворлтона в титул перства Англії [10][11]. У 1643 році він був призначений «Охоронцем королівського парку» в Байфліті, і займав цю посаду до 1647 року[12].
Громадянська війна[ред. | ред. код]
Хоча сестра Брюса Крістіан Кавендіш, графиня Девонширська, була відомою роялісткою, сам Брюс став на бік парламентарів, працюючи в кількох комітетах графства з 1644 року до «Чистки Прайду»[8].
Незадовго до того, як у 1648 році почалася Друга громадянська війна в Англії, шотландець Вільям Меррі, 1-й граф Дайзарт і чоловік його родички Кетрін Брюс, призначив Брюса головним опікуном Гем-Гаузу, щоб діяти від імені його дружина Катерина та їхні дочки. Цей крок був успішним, оскільки допоміг захистити право власності Вільяма Меррі на маєток, зробивши секвестр парламентаріями складнішим і, враховуючи впливову позицію Елгіна серед шотландських пресвітеріан, політично небажаним[13].
Пізніше сер Філіп Ворвік описав Брюса як «джентльмена з дуже добрим розумінням і побожним, але боязким і обережним розумом». Він розповів, що Брюс висловив вимушений жаль з приводу своїх дій, коли він уникав участі в парламенті, коли насправді мав би, і заперечував, що був одним із групи лордів, які засудили архієпископа Лода до смерті[14].
Шлюби та діти[ред. | ред. код]
Томас Брюс був одружений двічі:
- Першого разу, 4 липня 1622 року, він одружився з Енн Чічестер (пом. 1627), донькою сера Роберта Чічестера з Ралі (1578–1627), від його першої дружини Френсіс Гарінґтон (пом. 1615), доньки Джона Гарінґтона, 1-го барона Гарінґтона з Екстона (1540–1613) і співспадкоємицею свого брата Джона Гарінґтона, 2-го барона Гарінґтона з Екстона (1592–1614). Енн була зведеною сестрою сера Джона Чічестера, 1-го баронета Ралі (1623–1667)[15]. Вона померла 20 березня 1626/27, [10] наступного дня після народження єдиної дитини:
- Роберт Брюс, 1-й граф Ейлсбері (1626–1685), єдиний син і спадкоємець.
.jpg)
- Вдруге, 12 листопада 1629 року, він одружився з леді Діаною Сесіл (пом. 26 лютого 1658), дочкою Вільяма Сесіла, 2-го графа Ексетера від його другої дружини, Елізабет Друрі, і вдови Генрі де Вера, 18-го графа Оксфорда. Шлюб був бездітним. Діана вийшла заміж за де Вера в 1624 році, лише за рік до його смерті, і таким чином принесла з собою значні маєтки у Вест-Танфілді та Манфілді, поблизу існуючих маєтків Брюса в Йоркширі, а також власність у Лінкольнширі та Міддлсексі, включаючи монастир Клеркенвелл[3]. Томас побудував на її пам'ять Мавзолей Ейлсбері на церковному подвір'ї церкви Св. Марії в Молдені, у Бедфордширі, - восьмикутну будівлю, побудовану над уже існуючим склепом. Всередині Мавзолею зберігся пам'ятник Діані, а також мармурові бюсти її чоловіка Томаса та його онука Едварда Брюса[17]. Сер Говард Колвін назвав його одним із перших двох окремо стоячих мавзолеїв в Англії, іншим мавзолеєм Кабелла в Бакфастлі, Девон[16].
Смерть[ред. | ред. код]
Томас Брюс помер 21 грудня 1663 року у віці 64 років, і його спадкоємцем став його син і спадкоємець Роберт Брюс, 2-й граф Елґін, 1-й граф Ейлсбері[18].
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е Kindred Britain
- ↑ а б Jervaulx Abbey Estate Records. North Yorkshire County Council Archives. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ William Shaw & G. Dyfnallt Owen, HMC 77 Viscount De L'Isle Penshurst, vol. 5 (London, 1961), p. 156.
- ↑ History of Houghton House.
- ↑ а б Page, William, ред. (1912). Parishes: Houghton Conquest. A History of the County of Bedford. Institute of Historical Research.
- ↑ Pennant, Thomas (1780). Ampthill to Luton, section 2. The Journey from Chester to London. Процитовано 24 жовтня 2013.
- ↑ а б Helms, M. W.; Naylor, Leonard (1983). Henning, B.D. (ред.). BRUCE, Robert, Lord Bruce (1626-85), of Houghton Park, Ampthill, Beds. The History of Parliament: the House of Commons 1660-1690. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ Sites of Cultural Stress from Reformation to Revolution: The Masque. Folger Institute. 2004. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ а б Cokayne, George Edward; Gibbs, Vicary, ред. (1912). Complete peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, extant, extinct or dormant (Bass to Canning). Т. 2 (вид. 2). London: St. Catherine Press. с. 352—353.
- ↑ Mosley, Charles, ред. (2003). Burke's Peerage, Baronetage & Knighthood (вид. 107). Burke's Peerage & Gentry. с. 1295. ISBN 0-9711966-2-1.
- ↑ Elgin, Earl of (S, 1633). Архів оригіналу за 12 October 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ Pritchard, Evelyn (2007). Ham House and its owners through five centuries 1610-2006. Richmond Local History Society. ISBN 9781955071727.
- ↑ Warwick, Sir Philip (1701). Memoires of the reigne of King Charles I.:with a continuation to the happy restauration of King Charles II. London. с. 169.
- ↑ Vivian, Lt.Col. J.L., (Ed.) The Visitations of the County of Devon: Comprising the Heralds' Visitations of 1531, 1564 & 1620, Exeter, 1895, p.174, pedigree of Chichester
- ↑ а б Cabell Mausoleum - Mausolea & Monuments Trust. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 3 вересня 2023.
- ↑ Mausoleum - St Mary the Virgin, Maulden.
- ↑
Henderson, Thomas Finlayson (1886). . У Stephen, Leslie (ред.). Dictionary of National Biography. Т. 7. London: Smith, Elder & Co. с. 129. {{cite encyclopedia}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка)
|
