Топохімічна пам‘ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Топохімічна пам'ять (англ. topochemical memory) — явище[1], коли твердофазні реагенти, добуті з різних вихідних речовин, виявляють своєрідну пам'ять у здатності брати участь тільки в певних гетерофазних процесах.

Пр., оксид заліза (ІІІ), синтезований з різних вихідних солей (оксалату, цитрату, сульфату й ін.), ідентифікований як одна й та ж фаза, характеризується різною здатністю в твердофазних процесах (за каталітичною активністю, в спіканні).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]