Трав'янисті рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Природний біотоп, складений різними видами трав'янистих рослин

Трав'янисті рослини — життєва форма рослин, що не утворює дерев'янистого стебла. Висота трав'янистих рослин може коливатись від кількох сантиметрів до 6—7 метрів — таких розмірів досягають бамбук та банан. За приблизними оцінками, зараз трав'янисті рослини становлять близько 20 % рослинної маси земної біосфери.

Справжні трави[ред. | ред. код]

Докладніше: Тонконогові

Звичайно в ботаніці «справжніми травами» називають представників родини тонконогових (Poaceae). Проте, існує багато видів трав'янистих рослин за межами тонконогових (як серед однодольних, так і дводольних), що їх також називають «травами».

Значення для екосистеми[ред. | ред. код]

Поверхня трави є каталізатором роси[1][2], яка в посушливому кліматі є основним видом опадів і необхідна для виживання рослинності [3][4], тобто в посушливому кліматі трава є генератором опадів і основою екосистеми. Велика частина водяної пари, які перетворюються в росу, приходить з повітря, а не з грунту[5][6]. Чим вище трава, тим більше роси[7][8], тому коротке підстригання трави породжує необхідність її поливу. Якщо часто і коротко стригти траву без поливу в посушливій зоні, то відбувається опустелювання, як наприклад описано тут.

Трава (2015).JPG

Значення для людини[ред. | ред. код]

Пшеничне поле — штучний антропогенний біотоп, що складається з трав'янистих рослин

Трав'янисті рослини та трави мають велике значення як для економіки, так і для культури людства. Як кормовий ресурс для свійських тварин, трави культивуються вже щонайменше 10 тисяч років; також вони використовуються для виготовлення паперу з щонайменше 2400 року до нашої ери. Рослинництво, що спрямоване на отримання їстівних для людини трав (в першу чергу, злаків), згідно з археологічними даними, практикується щонайменше з періоду 9500 років до нашої ери (так звана «Епоха молодих Драйя»); судячи зі всього, рослинництво задля отримання продуктів харчування людини практикувалось і раніше, але точно встановити це важко з огляду на відсутність писемності в цей період та слабкий розвиток селекції, що не дає змоги відрізнити дикі рослини від культивованих.

Сьогодні трав'янисті рослини (насамперед, справжні трави) дають більше половини поживних речовин, що їх використовує людство. Окрім того, здавна трав'янисті рослини мали та мають важливу декоративну, релігійну та медичну функцію в людському суспільстві.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Трав'янисті рослини України : Навчальний посібник / Морозюк С.С., Протопопова В.В. ; Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 216 с. – ISBN 966-408-029-2.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Evyatar Erell. Predicting air temperatures in city streets on the basis of measured reference data // University of Adelaide, South Australia. — 2005.
  2. Yingying Xu. A Novel method for monitoring urban dew condensation and its application // Tehnički vjesnik. — 2017.
  3. Chengdong Wang. Formation and influencing factors of dew in sparse elm woods and grassland in a semi-arid area // Acta Ecologica Sinica. — 2017.
  4. O. Uclés. Role of dewfall in the water balance of a semiarid coastal steppe ecosystem // Hydrological processes. — 2013.
  5. Experimental research on the role of dew in arid ecosystem of Gobi desert, inner Mongolia // Research Basins and Hydrological planning. — 2004.
  6. XueFa Wen. Dew water isotopic ratios and their relationships to ecosystem water pools and fluxes in a cropland and a grassland in China // Ecosystem ecology. — 2011.
  7. R.A.Sudmeyer. Measured dewfall and potential condensation on grazed pasture in the Collie River basin, southwestern Australia // Journal of Hydrology. — 1994.
  8. H.Xiao. Effect of vegetation type and growth stage on dewfall, determined with high precision weighing lysimeters at a site in northern Germany // Journal of Hydrology. — 2009.