Тренделазький театр
| Тренделазький театр | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Театр Тренделаг | ||||
|
63°25′45″ пн. ш. 10°23′30″ сх. д. / 63.42920000002777670° пн. ш. 10.39170000002777883° сх. д.Координати: 63°25′45″ пн. ш. 10°23′30″ сх. д. / 63.42920000002777670° пн. ш. 10.39170000002777883° сх. д. | ||||
| Країна |
 Норвегія | |||
| Місто | ||||
| Тип | театр | |||
| Статус спадщини |
пам'ятка культури heritage site in Norwayd | |||
| Оф. відкриття | 1997[1] | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 2889 | |||
 | ||||
 Тренделазький театр у Вікісховищі | ||||
Тренделазький театр (норв. Trøndelag Teater) — великий театр у місті Тронхейм, у графстві Тренделаг, Норвегія .
Тренделазький Театр влаштовує масштабні танцювальні та музичні вистави.
історія[ред. | ред. код]
Побудований у 1816 році, театр є найстарішою сценою в Скандинавії, яка постійно використовується. Спочатку театр використовувався місцевим аматорським театром, а потім мандрівними данськими театральними компаніями, деякі з яких використовували його як постійний театр, наприклад Йохан Конрад Хуушер (1829—1831), Карл Вільгельм Орламундт (1831—1834), Якоб Майсон (1836—1839) і Густав Вільгельм Зельмер (1839—1848).[2]
Між 1861 і 1865 роками тут розміщувався перший постійний театр норвезької мови в місті, Театр Тронд'ємса . Між 1865 і 1911 роками його знову використовували мандрівні театральні компанії. У 1911 році з ініціативи Сверре Брандта був заснований постійний театр. Закрито в 1926 році.
Норвезький актор і театральний режисер Генрі Гледич очолив Тренделазький Театр у 1937 році. Його сатиричний стиль провокував владу німецької окупації Норвегії під час Другої світової війни. Генрі Гледич був страчений у 1942 році силами під командуванням Йозефа Тербовена .
Згідно зі статтею Klassekampen за 2014 рік, під час Другої світової війни театр «був вістрям у боротьбі митців проти диктатури».[3] Крім того, через проект будівництва нації деякі речі мали бути приховані.[3] Ставлення також було передано у Тренделазький Театр.[3] У 1948 році актрисою була найнята колишня кінозірка нацистської Німеччини — Кірстен Хайберг .[3]
Норвезький актор, продюсер і театральний режисер Ола Б. Йоганнессен дебютував на сцені Det Norske Teatret у 1961 році і працював у цьому театрі з 1962 по 1970 рік. Він працював директором театру в Тренделазькому Театрі з 1979 по 1994 рік і знову, з 1997 по 2000 рік.[4]
У вересні 1997 року оновлений театр знову відкрився як частина сучасного комплексу, який об'єднав стару залу для глядачів і доповнив чотири нові сцени різних форм і розмірів. Крістіан Селтун — директор театру. У 2010 році він замінив Отто Хомлунга[5]
Етапи[ред. | ред. код]
- Головна сцена (Hovedscenen) — технічні засоби для постановки великих постановок, наприклад мюзиклів.
- Студійна сцена (Studioscenen) — Чорна скринька для сучасної, авангардної та експериментальної драми.
- Стара сцена (Gamlescenen) — Оригінальний театр — це невелике та інтимне приміщення.
- Café Theatre (Theatrecafeen) — Театр, бар, ресторан; місце для невеликих шоу,
- Підвальна сцена (Teaterkjelleren) — зараз використовується в основному для репетицій.
Див. також[ред. | ред. код]
- Trondhjems nationale Scene, яка діяла в Тронхемі з 1911 по 1927 рік
- Кірстен Хейберг
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- ↑ Jensson, Liv (1965) (på norska). Teaterliv i Trondhjem, 1800—1835: de dramatiske selskapers tid. Skrifter / Teaterhistorisk selskap, 0497-011X ; 7. Oslo. Libris länk
- ↑ а б в г Mari Brenna Vollan (28 жовтня 2014). Hun gjorde nazismen glamorøs. Klassekampen.
- ↑ Ola B. Johannessen (Store norske leksikonHenriksen, Petter, ed. 2007) Norwegian
- ↑ Haugan, Trond E. Byens magiske rom: Historien om Trondheim kino (Tapir Akademisk Forlag, 2008, ISBN 978-82-519-2242-5) Norwegian
|
