Тумнін (селище)
| селище Тумнін | |
|---|---|
| рос. Тумнин | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Хабаровський край |
| Муніципальний район | Ванінський |
| Поселення | Тумнінське |
| Код ЗКАТУ: | 08212000007 |
| Код ЗКТМО: | 08612414101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1000 осіб (2010[1]) |
| Поштовий індекс | 682865 |
| Телефонний код | +7 42137 |
| Географічні координати: | 49°40′46″ пн. ш. 140°06′22″ сх. д. / 49.67944444447177688° пн. ш. 140.10611111113777838° сх. д.Координати: 49°40′46″ пн. ш. 140°06′22″ сх. д. / 49.67944444447177688° пн. ш. 140.10611111113777838° сх. д. |
| Мапа | |
  Тумнін  Тумнін | |
|
| |
Тумні́н (рос. Тумнин) — селище у складі Ванінського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Тумнінського сільського поселення.
Історія[ред. | ред. код]
Тумнін засновано в 1945 році як станція на залізниці Комсомольськ-Совєтська Гавань, статус селища з 28 травня 1947 року. До травня 1984 року селище входило до територіального підпорядкування виконавчого комітету Тулучинської сільської Ради народних депутатів, пізніше була утворена окрема Тумнінська сільська рада.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 1000 осіб (2010; 1352 у 2002[2]).
Національний склад (станом на 2002 рік):
- росіяни — 93 %
| 2002[3] | 2010[4] | 2011[5] | 2012[6] | 2013[7] | 2014[8] | 2015[9] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1352 | ↘1000 | ↘992 | ↗1000 | ↘990 | ↘939 | ↗975 |
| 2016[10] | 2017[11] | 2018[12] | 2019[13] | 2020[14] | ||
| ↘913 | ↘879 | ↘868 | ↘854 | ↘840 |
Господарство[ред. | ред. код]
Транспорт[ред. | ред. код]
Селище Тумнін обслуговується Дистанцією цивільних споруд НГЧ-8, Совгаванською дистанцією колії ПЧ-19, Дистанцією сигналізації, централізації і блокування ШЧ-10, Дистанцією електропостачання ЕЧ-5. У селищі є однойменна залізнична станція 4 класу, а також квиткова каса.
Освіта і культура[ред. | ред. код]
У сільському поселенні «Селище Тумнін» є дві освітні установи: загальноосвітня школа і дитячий сад. Середню загальноосвітню школу відвідують 128 школярів. У 2013 році побудована нова школа. У дитячому садку функціонує дві різновікові групи, які відвідують 37 дітей[коли?].
Є Будинок Культури і бібліотека.
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Медичне обслуговування населення селища здійснює фельдшерсько-акушерський пункт. Аптека відсутня, забезпечення лікарськими препаратами населення селища здійснюють медичні працівники ФАПу.
За 10 кілометрів від станції є Тумнінське джерело (мінеральні радонові води), де розташовуються санаторій РЖД «Гарячий ключ» і кілька лікувально-профілактичних установ різної форми власності. Комплекс будівель розташований у мальовничому виярку. Від станції до джерела ходить автобус.
Зв'язок[ред. | ред. код]
Засоби зв'язку в селі представлені відділенням поштового зв'язку Ванінського поштамту УФ ПС і Ванінською дільницею Совєтсько-Гаванського МРУЕС, із загальною монтованою ємністю станції 200 номерів. АТС і пошта розташовані в одній будівлі.
На території поселення є власний ретранслятор, який приймає три телеканали — Перший канал, Росія-1 і Перше крайове телебачення. Телекомунікаційна Компанія надає послуги стільникового зв'язку в селищі — «МТС». На території Тумнінського джерела мінеральних радонових вод — «Білайн».
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 13. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов Хабаровского края. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- ↑ Оценка численности постоянного населения Хабаровского края на начало 2011 года по муниципальным образованиям. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям на начало 2012 года. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
- ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||