Увац (резерват природи)
 Меандри Увца | |
| 43°21′13″ пн. ш. 19°57′49″ сх. д. / 43.35380000002777479° пн. ш. 19.96380000002777777° сх. д.Координати: 43°21′13″ пн. ш. 19°57′49″ сх. д. / 43.35380000002777479° пн. ш. 19.96380000002777777° сх. д. | |
| Країна |
 Сербія |
|---|---|
| Розташування | Сербія |
| Найближче місто | Нова-Варош, Сєніца |
| Площа | 7.543га |
| Засновано | 1971 рік |
  Увац (резерват природи) (Сербія) | |
 | |
 Увац у Вікісховищі | |
Спеціальний природний заповідник Увац (серб. Специјални резерват природе Увац) є природним заповідником категорії, розташований на території південно-західної Сербії[1]. Він займає площу 7453 га і включає частини територій муніципалітетів Нова-Варош і Сєніца[2]. З 1971 року перебуває під охороною держави, як природне надбання виняткової важливості[3].
Особливості[ред. | ред. код]
Резерват Увац являє собою унікальну морфологічну одиницю Староволоської височини, яка представлена каньйонною долиною річки Увац. Вона прорізала затиснуті меандри відносної висоти до ста метрів. Заповідник розкинувся між двома горами - Златар на південному заході і Явор на північному сході. У рельєфі переважають карстові форми, представлені численними воронками, затоками, ямами та печерами. Найвідомішою є печерна система Уша з протоками довжиною 6185 м[4]. Тут розташована Крижана печера.
Рослинний і тваринний світ[ред. | ред. код]
Птахи[ред. | ред. код]
Заповідник характеризується винятковим біорізноманіттям. Найважливішою особиною цих територій є білоголовий сип, вид орла-стерв'ятника з великими розмірами (розмах крил до трьох метрів)[5]. Уздовж каньйону річки Трешніца це єдине місце проживання цього птаха в Сербії. У заповіднику налічується близько 300 особин, їх унікальний раціон харчування відрізняється специфічністю. А саме, вони харчуються тільки трупами мертвих тварин, тому є важливою ланкою в харчовому ланцюгу. Наразі на території цієї території зареєстровано 104 види птахів, серед них: беркут (Aquila chrysaetos), орлан змієїд (Cricaetus gallicus), сапсан (Falco peregrinus), крех (Mergus merganser), деркач лучний (Crex crex) та інші [6]. Найбільше на Балканах місце гніздування великого креха знаходиться в заповіднику Увац.
Решта животного світу[ред. | ред. код]
Ці території характеризуються наявністю одинадцяти видів риб (струмкова форель, головень, скоболь ) і кількох видів ссавців, що знаходяться під загрозою зникнення[7]. У заповіднику зафіксовано наявність 219 різних таксонів рослин. З них три види мають міжнародне значення, декілька знаходяться під охороною, а понад 50 видів мають лікувальні властивості[8]. Значною є присутність інших тварин, таких як рись ( Lynx lynx ), видра (Lutra lutra) та кажани. Печери Увац є єдиним середовищем існування ендемічних видів комах родів Remyella та Duvalius, а також багатоніжок Haasea lacusnigri microcorna[6].
Захист[ред. | ред. код]
Спеціальний природний заповідник Увац був створений у 1971 році в Павловича Брод площею 267 га. Протягом 1995 року заповідна територія була значно розширена приблизно в десять разів (2717 га), щоб набути остаточної форми та розміру у 2006 році [9]. Заповідником керує Фонд захисту хижих птахів «Белоголовий гриф» у місті Нова-Варош[10]. Оскільки цей актив має виняткову важливість, будь-яка діяльність, яка може завдати шкоди екосистемі, суворо заборонена.
Галерея[ред. | ред. код]
Див.також[ред. | ред. код]
- Природні заповідники Сербії
- Річка Увац
- Озеро Увац
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ СРП Увац. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Територија резервата. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Заштићено подручје. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Морфолошке одлике. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Белоглави суп. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ а б Амиџић (2011). Заштићена природна добра Србије (вид. друго). Београд: Министарство животне средине, рударства и просторног планирања; Завод за заштиту природе Србије. с. 280. ISBN 978-86-80877-39-6.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Живи свет. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Флора. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Историјат. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
- ↑ Заштита и брига. Uvac.org.rs. Архів оригіналу за 19.02.2012. Процитовано 10.3.2012.
Література[ред. | ред. код]
- Амиџић (2011). Заштићена природна добра Србије (вид. друго). Београд: Министарство животне средине, рударства и просторног планирања; Завод за заштиту природе Србије. с. 280. ISBN 978-86-80877-39-6.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна презентація SRP Uvac (језик: српски)
- SRP Uvac на порталі ZlatarInfo (језик: српски)
- Чорний гриф - Ущелина річки Увац, 1. частиною , науково-освітня програма РТС - Офіційний канал
- Повернення білоголового сипа - Ущелина річки Увац, 2. частиною , науково-освітня програма РТС - Офіційний канал
- Trag: Time of the Eagles - Uvačka bajkaI, RTS Trag - Офіційний канал
- Увац – прихована перлина Європи («Політика», 8 липня 2017 р.)